Page 117 - 6377
P. 117

емульсії, тобто дрібні краплини однієї рідини в іншій, яка не розчиняє першу; тверді тіла –

               перламутр, опал, молочне скло та ін.
                        Теорія  розсіювання  для  сферичних  частинок,  які  не  поглинають  світло  була

               розвинута Релеєм.

                        Згідно теорії, розвинутій Релеєм, припускається, що сферичні частинки в дисперсній
               системі  знаходяться  настільки  далеко  одна  від  одної,  що  можна  знехтувативторинним

               розсіюванням, і тому інтенсивність розсіяного світла пропорційна числу частинок в одиниці

               об’єму, або чисельній концентрації дисперсної системи . Фомула Релея для інтенсивності
               свтла  , розсіяного одиницею об’єму дисперсної системи з сферичними частинками, значно
                      р
               меншими  довжини  хвилі  падаючого  світла  (не  більше  0,1)  на  відстані    від  частинок  у

               напрямі, що складає кут  з напрямом поширення випромінювання, має вигляд


                                                         2
                                                                      2
                                              =         1 + cos   ,                                 (34)
                                                   0
                                              р
                                                         4
                                                          2

               де   – інтенсивність падаючого світла;  – об’єм частинки.
                   0
                        Функція від показника заломлення  визначається співвідношенням


                                                           2
                                                           −  2  2
                                                    =    1     0    .                                     (35)
                                                           2
                                                          + 2 2
                                                                 0
                                                           1

                        Звідси  випливає,  що  розсіювання  може  бути  відсутнім  і  в  неоднорідному
               середовищі, якщо показники заломлення дисперсної фази ( ) і дисперсного середовища ( )
                                                                             1
                                                                                                              0
               однакові.
                        Навіть  очищені  від  сторонніх  домішок  і  забруднень  рідини  і  гази,  яких  не  можна

               назвати  мутними  середовищами,  у  деякій  степені  розсіюють  світло.  Мандельштам  і

               Смолуховський  встановили,  що  причиною  появи  оптичних  неоднорідностей  є  в  цьому
               випадку флуктуації густини (спостережувані в межах малих об’ємів відхилення густини від її

               середнього значення). Ці флуктуації викликані невпорядкованим хаотичним рухом молекул
               речовини; тому обумовлене ними розсіювання світла називається молекулярним.

                        Молекулярним  розсіюванням  пояснюється  голубий  колір  неба.  Безперервно

               виникаючі в атмосфері, внаслідок невпорядкованого молекулярного руху, місця згущення і
               розрідження повітря розсіюють сонячне світло. При цьому згідно закону Релея голубі і сині

               промені розсіюються сильніше, ніж жовті і червоні, обумовлюючи голубий колір неба. Коли
               Сонце  знаходиться  низько  над  горизонтом,  промені  які  поширюються  безпосередньо  від

               нього проходять велику товщину розсіювального середовища, в результаті чого вони стають
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122