Page 38 - 6376
P. 38
Визначений таким чином вектор називають поляризованістю діелектрика. Цей
вектор дорівнює дипольному моменту одиниці об’єму речовини.
Одиницею поляризованості є кулон на квадратний метр (Кл/м ).
2
Як показує досвід, для широкого класу діелектриків і широкого кола явищ
поляризованість залежить лінійно від напруженості поля у діелектрику. Якщо діелектрик
ізотропний і невелика, то
= ϰ , (3)
0
де ϰ – безрозмірна величина, яка називається діелектричною сприйнятливістю речовини.
Ця величина не залежить від , вона характеризує властивості самого діелектрика. Завжди
ϰ > 0.
Існують і діелектрики, для яких (3) не виконується. Це деякі іонні кристали і
електрети, а також сегнетоелектрики. У сегнетоелектриків зв’язок між і нелінійний і
залежить від історії діелектрика, тобто від попередніх значень (це явище називають
гістерезисом).
Потік вектора через довільну замкнену поверхню дорівнює зі знаком мінус
надлишковому зв’язаному заряду діелектрика в об’ємі, що охоплює поверхня :
(4)
′
= − внутр.
Це рівняння виражає теорему Гауса для вектора .
Слід відзначити, що на границі поділу двох діелектриків нормальна складова
′
вектора має розрив, величина якого залежить від :
′
2 − 1 = − . (5)
Якщо друге середовище вакуум, то 2 = 0, і умова (5) набуває вигляд
′
= , (6)
де – проекція вектора на зовнішню нормаль до поверхні даного діелектрика. Останню
формулу можна представити в іншому вигляді:
