Page 38 - 6376
P. 38

Визначений  таким  чином  вектор    називають  поляризованістю  діелектрика.  Цей
               вектор дорівнює дипольному моменту одиниці об’єму речовини.


                        Одиницею поляризованості  є кулон на квадратний метр (Кл/м ).
                                                                                           2
                        Як  показує  досвід,  для  широкого  класу  діелектриків  і  широкого  кола  явищ


               поляризованість  залежить лінійно від напруженості  поля у діелектрику. Якщо діелектрик

               ізотропний і  невелика, то





                                                         = ϰ ,                                        (3)
                                                               0

               де ϰ – безрозмірна величина, яка називається діелектричною сприйнятливістю речовини.


               Ця величина не залежить від , вона характеризує властивості самого діелектрика. Завжди
               ϰ > 0.

                        Існують  і  діелектрики,  для  яких  (3)  не  виконується.  Це  деякі  іонні  кристали  і



               електрети,  а  також  сегнетоелектрики.  У  сегнетоелектриків  зв’язок  між    і    нелінійний  і

               залежить  від  історії  діелектрика,  тобто  від  попередніх  значень    (це  явище  називають
               гістерезисом).

                        Потік  вектора    через  довільну  замкнену  поверхню    дорівнює  зі  знаком  мінус
               надлишковому зв’язаному заряду діелектрика в об’ємі, що охоплює поверхня :



                                                                                                            (4)

                                                                 ′
                                                       = − внутр.



               Це рівняння виражає теорему Гауса для вектора .
                        Слід  відзначити,  що  на  границі  поділу  двох  діелектриків  нормальна  складова

                                                                      ′

               вектора  має розрив, величина якого залежить від  :


                                                                    ′
                                                     2  −  1  = − .                               (5)


                        Якщо друге середовище вакуум, то    2  = 0, і умова (5) набуває вигляд



                                                                ′
                                                          =  ,                                          (6)
                                                          


               де   – проекція вектора  на зовнішню нормаль до поверхні даного діелектрика. Останню
                   
               формулу можна представити в іншому вигляді:
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43