Page 32 - 6375
P. 32

однакової тривалості і з різними швидкостями обертання дисків товщини смужок молекул,

               які осіли на екрані, можна зробити висновки про відносне число молекул у пучку, швидкості
               яких лежать в певному інтервалі швидкостей.

                        Цей  метод  з  високою  точністю  підтвердив  правильність  закону  Максвелла  про

               розподіл молекул за швидкостями.
                        Таким  чином,  дістали  підтвердження  глибокі  і  оригінальні  статистичні  концепції

               Максвелла про фізичні закономірності особливого типу, в яких зв’язки між величинами, що

               входять  в  теорію,  мають  імовірнісний  характер.  При  цьому  принципові  можливості
               молекулярно-кінетичної теорії надзвичайно розширилися.

                        13.10.  Дослід  Перрена.  Розподіл  Больцмана  був  використаний  Ж.Перреном  для
               перевірки барометричної формули та визначення числа Авогадро. У дослідах він використав

               водні емульсії фарби гумігут. Розміри частинок гумігуту, близьких за формою до сферичних,
               становили  0,74 мкм.  Досить  точно  діаметри  частинок  визначали  трьома  незалежними

               способами: під мікроскопом визначали довжину ланцюжка з кількох десятків частинок, які

               тісно  прилягали  одна  до  одної;  зважували  частинки  і  визначали  їхні  розміри  за  відомою
               густиною  гумігуту;  за  формулою  Стокса  з  вимірювання  швидкості  осідання  частинок  в

               емульсії. Емульсію гумігуту поміщали в спеціальну щільно закриту кювету , щоб запобігти

               випаровуванню  рідини  (рис. 14).  За  допомогою  мікроскопа  ,  який  було  встановлено
               вертикально, спостерігали розподіл завислих частинок за висотою. Мікроскоп фокусували на

               різні  висоти  відносно  дна  кювети.  В  поле  зору  мікроскопа  потрапляли  частинки  в  шарі
               глибиною не більшою 0,001 мм і зовсім не було видно частинок, розміщених вище і нижче

               цього  шару.  Кількість  частинок  в  полі  зору  була  невеликою,  так  що  її  можна  було
                                                      ′
               підрахувати. Ця кількість частинок   пропорційна кількості  в одиниці об’єму на тій самій
               висоті . Для спрощення розрахунків формулу розподілу молекул за висотою у полі тяжіння

               запишемо у вигляді


                                                                    
                                                         =   –    .
                                                         
                                                               0

                        Надалі  йтиметься  про  різницю  потенціальних  енергій.  При  підрахунку  ∆  можна,

               звичайно, відповідним чином вибрати початковий відлік так, щоб для  = 0  = 0.
                                              2  
                        Враховуючи, що  =        , можна записати так:
                                               3

                                                                  3 
                                                         ′
                                                         =   –   2     ,
                                                               0
                                                         

               де    – середнє значення кінетичної енергії частинки гумігуту. Тоді для шару  =   маємо
                                                                                                      1
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37