Page 51 - 6374
P. 51

г) слабка взаємодія, результатом дії якої є розпад деяких елементарних частинок.

                     Результатом  взаємодії  тіл  є  або  деформація  (зміна  форми  та  розмірів  тіла),  або
            прискорення (зміна величини та напрямку швидкості). Також одночасно можуть виникнути і

            деформація, і прискорення.

                     Будь-яка сила має певний напрям, причому результат дії сили залежить не тільки від
            її  величини,  але  й  від  напряму.  Сила,  що  діє  на  тіло  визначається  числовим  значенням,

            напрямом дії і точкою прикладання. Тобто, сила є векторною величиною. Пряма, вздовж якої
            напрямлена сила, називається лінією дії сили.

                     4.3. Маса. Маса – скалярна фізична величина, що є мірою інертних і гравітаційних
            властивостей тіла. Основні властивості маси:

                     а) маса в класичній механіці не залежить від швидкості руху;

                     б) маса є величиною адитивною, тобто маса системи тіл дорівнює сумі мас тіл, що
            входять в систему;

                     в) маса замкнутої системи залишається величиною сталою, тобто виконується закон
            збереження маси.

                     4.4.  Неінерційні  системи  відліку.  Поняття  про  сили  інерції.  Неінерційною
            системою відліку – називається система, яка рухається з прискоренням відносно інерційної.

            Прискорений  рух  твердого  тіла  включає  в  себе  прискорення  як  поступального  руху,  так  і

            обертання. Тому найпростішими неінерційними системами відліку є системи, які рухаються
            прискорено прямолінійно, і системи, які обертаються.

                     В інерційних системах відліку єдиною причиною прискореного руху тіла є сили, які

            діють на нього з боку інших тіл. Сила завжди є результатом взаємодії тіл.
                     В  неінерційних  системах  можна  прискорити  тіло  простою  зміною  стану  руху

            системи  відліку.  Розглянемо,  наприклад,  неінерційну  систему  відліку,  пов’язану  з
            автомобілем. При зміні його швидкості відносно поверхні Землі в цій системі усі небесні тіла

            набувають  відповідні  прискорення.  Зрозуміло,  що  ці  прискорення  не  є  результатом  дії  на
            небесні тіла будь-яких сил з боку інших тіл. Отже, в неінерційних системах відліку існують

            прискорення, які не пов’язані з силами такого ж характеру, які відомі в інерційних системах

            відліку. При побудові теорії руху в неінерційних системах, припускають, що в неінерційних
            системах,  так  само  як  і  в  інерційних,  прискорення  зумовлені  тільки  силами,  але  поряд  зі

            звичайними  силами  взаємодії  існують  ще  сили  особливої  природи,  які  називають  силами
            інерції.  Другий  закон  Ньютона  формулюється  без  зміни,  але  поряд  з  силами  взаємодії

            необхідно врахувати сили інерції. Існування сил інерції обумовлюється прискоренням руху
            неінерційної  системи  відліку  відносно  інерційної.  Сили  інерції  беруться  такими,  щоб

            забезпечити в неінерційній системі відліку ті прискорення, які фактично є, але звичайними
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56