Page 24 - 6374

систем, для яких величини, що характеризують систему і мають розмірність дії, є

порівнювані зі сталою Планка . Цю умову задовольняє, як правило, рух мікрочастинок
(електронів в атомі, атомів в молекулах, нуклонів в ядрах і т.д.). Рівняння квантової механіки

також дають у граничному випадку (для мас, великих порівняно з масами атомів) рівняння

класичної механіки. Отже, класична механіка увійшла і до квантової механіки як граничний
випадок. Таким чином, розвиток науки не перекреслив класичну механіку, а лише показав її

обмежену застосовність.
1.7. Кінематика, динаміка, статика, їх основні задачі. Класична механіка

складається з трьох розділів: кінематики, динаміки і статики. Кінематика – розділ механіки,
який вивчає геометричні властивості руху тіл без врахування їх маси і діючих на них сил.

Для неї важлива фізична обґрунтованість та математична строгість у рамках прийнятих

моделей. Основними задачами кінематики точки і твердого тіла є: опис (за допомогою
математичних рівнянь, графіків або таблиць) рухів, які здійснюються точками або тілами

відносно заданої системи відліку, і визначення усіх кінематичних характеристик цих рухів;
вивчення складних (складених) рухів точок або тіл, тобто рухів, які відбуваються відносно

декількох систем, які рухаються одна відносно другої, і визначення залежностей між

характеристиками цих рухів. Динаміка – розділ механіки, який вивчає рух матеріальних тіл
під дією прикладених до них сил. Основними задачами динаміки є: 1) знаючи закон руху

даного тіла (тобто рівняння, яке визначає положення тіла в просторі у будь-який момент
часу), знайти сили, під дією яких цей рух відбувається; 2) знаючи сили, які діють на задане

тіло або систему тіл, визначити закон руху цього тіла або системи. Другий тип задач є в

динаміці основним. Статика – розділ механіки, який вивчає умови рівноваги матеріальних
тіл під дією сил. Закони статики є окремим випадком законів динаміки, тому в даному курсі

статику ми розглядати не будемо.

Рисунок 8 – Межі застосування механіки.