Page 185 - 6374

повільного витікання рідини. При цьому межа поділу з часом змінює свою форму,

витягуючись вздовж осі трубки. Межа поділу набуває форми параболоїда обертання. Такий
розподіл швидкостей у рухомій рідині зумовлений наявністю сил тертя між шарами рідини.

11.2. Закон Ньютона для внутрішнього тертя. Для з’ясування закономірностей,

яким підлягають сили в’язкого тертя, розглянемо такий дослід. У рідині знаходяться дві
пластини, лінійні розміри яких значно перевищують відстань між ними (рис. 3).

Вважатимемо, що нижня пластина нерухома, а верхня пластина рухається відносно
нижньої з швидкістю . Для того щоб пластина рухалася з сталою швидкістю, на неї
0

повинна діяти певна сила .

Рисунок 3 – Дослід з рухом в’язкої рідини.

Оскільки пластина рухається без прискорення, то на неї діє у протилежному напрямі до руху

зрівноважуюча сила, яка являтиме собою силу в’язкого тертя, тобто = −. Виявляється,
т

щоб нижня пластина перебувала у спокої, до неї треба прикласти також силу , але
протилежну за напрямом (рис. 3).
Ньютон експериментально встановив, що сила пропорційна площі пластини ,

швидкості і обернено пропорційна відстані між пластинами , тобто
0

= 0 . (1)

де – коефіцієнт пропорційності, який залежить від природи і стану рідини. Його називають

динамічним коефіцієнтом внутрішнього тертя або коефіцієнтом динамічної в’язкості
чи просто в’язкістю.