Page 72 - 6350

у отриманні наукових матеріалів великої вартості. Залишились вони
тільки частково опрацьовані, а в починанні цьому, неувінчаному
зрештою монографічною публікацією, брали участь спеціалісти з
різних галузей знань. Ці дворазово здійснювані дослідницькі роботи
започаткували сучасний спосіб підходу до вивчення проблематики
наймолодшого геологічного періоду, який полягає в інтеграції знань
геологів, геоморфологів, зоологів, ботаніків і археологів,
застосовуючи різноманітні, але взаємодоповнюючі методи
просування до мети. Внаслідок чого сама назва місцевості –
Старуня, а також такі терміни, як Старунські дослідження,
Старунський Комітет чи Комітет Старунських Дослідників, і
нарешті назва спеціально створеної видавничої серії – «Старуня»
зробилися символами міждисциплінарного вивчення четвертинного
періоду. Такий спосіб реалізації дослідницьких програм є
загальнопоширеним до теперішнього часу, але варто підкреслити,
що він був започаткований Польською Академією Уміння ще понад
70 років тому і випереджав подібні справи, розпочаті пізніше в
інших наукових осередках, як пише Штефан Алєксандрович у своїй
книзі «Старуня», опублікованій 2004р. У Кракові, сформована тоді
традиція мала значний вплив на чергові наукові ініціативи,
організаційно пов’язані з підняттям проблем, що торкались
наймолодшого геологічного періоду.
Знаменням початку ХХ ст. стало національне відродження,
зростання уваги до історичної спадщини, до набутого століттями
духовного багатства, історичної пам’яті. Повертаються із забуття
історичні факти, події, імена видатних осіб, напівзабуті пам’ятки
історії, створюються музеї – ці скарбниці пам’яті про минуле.
До пріоритетних напрямів історико-геологічної діяльності
місцевості «Старуня» належить відтворення історичних подій,
місцезнаходження викопних фауни і флори, особливо важливі для
розвитку знань про історію життя на Землі, віддавна пробуджують
живий інтерес, а також історичних нарисів села, відомих в краї
своєю багатою історією через краєзнавчі дослідження архівно-
документального фонду місцевості. Вони є звичайно предметом з
багаторазово повторюваних досліджень і особливих вивчень.
Прикладами можуть служити: докембрійська фауна з Едіакара в
Австралії, девонська фауна молюсків та інших безхребетних з
Гюнсрюка в долині Рейну біля Кобленца, знаходження юрських
птахів і дуже багатої фауни морських безхребетних в Зольнгофені у
Баварії, еоценська фауна ссавців та інших сухопутних тварин з
72