Page 18 - 6350

сприяє проникненню пізнання у сутність явищ, руху пізнання від
явища до сутності, розчленовує, огрублює, схематизує цілісну
рухому дійсність. Саме це і забезпечує більш глибоке вивчення
окремих сторін предмета "в чистому вигляді" і тим самим
проникнення в їхню сутність. Однобічність абстрагування
знімається розвитком пізнання в цілому, де абстракція є лише
моментом і зникає в процесі відображення дійсності в її
діалектичних взаємозв'язках та розвитку. Сучасна гносеологія
розглядає абстрагування в органічній єдності з аналізом і синтезом,
узагальненням та іншими методами наукового пізнання.
Узагальнення – це метод наукового пізнання, за допомогою
якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу
об'єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та
загального, від менш загального до більш загального. У процесі
пізнання досить часто доводиться, спираючись на наявні знання,
робити висновки, які є новим знанням про невідоме. Здійснюючи
перехід від невідомого до відомого, ми відкриваємо загальні
принципи або ж, навпаки, спираючись на загальні принципи,
робимо висновки про окремі явища. Це здійснюється за допомогою
таких методів, як індукція і дедукція.
Індукція – це такий метод наукового пізнання, коли на
підставі знання про окреме робиться висновок про загальне, це
спосіб міркування, за допомогою якого встановлюється
обгрунтованість висунутого припущення чи гіпотези. В реальному
пізнанні індукція завжди виступає в єдності з дедукцією, органічно
пов'язана з нею.
Дедукція – це метод пізнання, за допомогою якого на основі
загального принципу логічним шляхом з одних положень як
істинних з необхідністю виводиться нове істинне знання про
окреме. За допомогою цього методу окреме пізнається на основі
знання загальних закономірностей. Логічною підставою
дедуктивного методу є аксіома: "Усе, що стверджується або
заперечується відносно всього класу предметів, стверджується або
заперечується і відносно кожного предмета цього класу".

1.4.2 Теоретичні та емпіричні дослідження

Метод – це сукупність прийомів чи операцій практичного або
теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню
конкретного завдання. Фактично різниця між методом і теорією має
18