Page 72 - 6347

забруднювати навколишнє середовище, виробляти екологічно чисту
продукцію і бути привабливим для залучення інвестицій. Саме з такою метою
західні компанії звертаються до екологічних аудиторів (юридичних або
фізичних осіб), які можуть об'єктивно оцінити екологічний стан підприємства
або території, визначити існуючі відхилення від норми, тобто від вимог
чинного природоохоронного законодавства або міжнародних стандартів, та
намітити заходи щодо приведення виробничої діяльності підприємства у
відповідність з цими вимогами.
Отже, екологічний аудит – це визначення сучасної екологічної ситуації
на певній території або об’єкті, тобто це сама основа, початок екологічного
дослідження, коли ми «знімаємо» нульовий екологічний фон, від якого
починається відлік наступних його змін. Як же ми оцінюємо кількісні зміни в
екологічному стані ландшафтів та його компонентів?
Для цього використовується запропоновані В.М. Гуцуляком
коефіцієнти концентрації, кларки концентрації, сумарні показники
забруднення та інші параметри. Розрахунки цих кількісних показників
дозволяє оцінити екологічні зміни довкілля, які поділяються на вісім
екологічних станів. Звичайно ж, це можливо виконати, якщо перед тим ми
провели польові експедиційні дослідження, відібрали проби ґрунтів,
поверхневих, ґрунтових і підземних вод, атмосферного повітря, донних
відкладів, дощу і снігу, рослинності. Проаналізувавши ці проби на вміст в них
основних забруднювачів, побудувавши відповідні бази даних, можна
приступати до оцінки екологічного стану.
В кожному компоненті ландшафту (ґрунтах, воді, повітрі і т.д.) можна
знайти велику кількість різних хімічних елементів, які до певних
концентрацій не є шкідливими для людини, а навіть корисними, необхідними.
Середній вміст елементів у земній корі (літосфері) називають кларком. Такі ж
кларки розраховані для ґрунтів, вод і т. д. Але в кожному регіоні, у
залежності від геологічної будови, типу ґрунтів, географічної зональності та
інших чинників, будуть свої, характерні тільки для цього регіону, середні
вмісти того чи іншого елементу. Такий середній вміст називають
регіональним фоном. Він може бути більшим за кларк, а може бути і меншим.
Таким чином, тільки ті вмісти елементів, які перевищують кларк, а
потім і фон, можуть бути аномальними, а значить і шкідливими для
нормального розвитку екосистем. Якщо ж вміст того чи іншого елементу в
досліджуваному районі перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК),
то цей елемент стає токсичним, тобто шкідливим для організму людини.
Аномальний міст Са визначається за формулою:
Са = Сі – Сф – Ск, де Сі — вміст елементу в досліджуваному
компоненті ландшафту, Сф – його природний фон, Ск – кларк елементу.
Кларки елементів нам відомі, а фон треба розрахувати, виходячи із
конкретного фактичного матеріалу.
При екологічних дослідженнях того чи іншого району визначається
оптимальна мережа екологічних полігонів, на яких відбираються проби з
71