Page 57 - 6346

певної якості (склад компонентів, рівень чистоти), по-друге, про
певні обсяги даного блага, що покривають фізіологічні потреби.
Розв'язання цієї проблеми (з відповідним фінансовим
забезпеченням) має бути одним із першочергових завдань.
Друге. Незамінність даного виду природних благ для
фізіологічних потреб населення не означає, що ці блага так само
незамінні в економічних системах. Тут вони можуть вважатися
відносно замінними. Наприклад, водоємні технології можуть бути
замінені на рециркуляційні технології, а водоємні товари і послуги -
на неводоємні. На практиці це означає, що потреба в такому
природному ресурсі, як вода, частково задовольнятиметься
(заміщатиметься) іншими видами ресурсів, зокрема, обладнанням та
електроенергією. У цьому плані попит на більшість природних
благ, які використовуються у виробництві і побуті, є значною мірою
еластичним. Це може бути використано з метою зниження
природоємності економічних систем через застосування цінового
інструментарію.
Третє. Для природних благ, які виконують соціальні функції
(тобто формують особистісні якості людини), ступінь
нееластичності попиту (інакше кажучи, готовність людини платити,
навіть незважаючи на підвищення ціни) буде тим вищий, чим
глибше усвідомить людина значення цих функцій у її житті чи
розвитку її дітей. У даному випадку йдеться про предмети і
послуги, що забезпечують інформаційний контакт людини з
цілісними природними системами. Це, з одного боку, відтворені
працею людини самі природні об'єкти, «привнесені» в середовище
проживання людини: острівці природних ландшафтів, дерева, кущі,
газони, квіти, представники фауни (птахи на деревах, риби у
фонтанах, звірі в парку, ін.). З іншого боку, це різні види послуг
(транспортні, туристичні, сервісні), які дозволяють реалізувати
інформаційний контакт із дикими чи наближеними до диких
природними ландшафтами.
Ведучи мову про врахування еколого-економічних оцінок у
системі товарно-грошових відносин, ще раз нагадаємо про ті
властивості природних благ, що обмежують сферу використання
економічних показників для вирішення екологічних проблем:
- Фізіологічні, соціальні та екологічні функції природи
безцінні в економічному значенні, тобто не можуть мати вартісної
оцінки. Це виключає можливість регулювання їх використання за
допомогою економічних показників. Економічно оцінювати, а отже
і регулювати, можна лише незначну частку економічних функцій
природи, яка опосередковано пов'язана з трьома згаданими групами
функцій.