Page 58 - 6346

- Природні фактори, що забезпечують зазначені функції, в
умовах планети не можуть бути штучно відтворені через діяльність
економічної системи. Відповідно, економічна система не може
повною мірою взяти відповідальність за регулювання їх
використання.
- Більшість зазначених функцій не можуть бути заміщені,
тобто компенсовані залученням інших форм капіталу (зокрема,
використанням будь-яких матеріальних ресурсів чи додатковою
працею).
- Значна частина природних факторів не може бути відчужена
(неможливе встановлення форм власності). Такі природні блага, як
клімат планети, її захисні (буферні) системи, атмосферне повітря,
водна система, біосферні компоненти, електромагнітне поле Землі
та інші, є надбанням світового співтовариства і не можуть бути
предметом купівлі-продажу.

5 Практичні процедури управлінню еколонізацією
економіки та її підрозділів
Удосконалення методів екологізації економіки здійснювалось
не тільки шляхом застосування природозберігаючих технологій або
формування екологічних обмежень (стандартів), але й завдяки
створенню й удосконаленню управлінських процедур (схем,
принципів, рекомендацій, прийомів). Вдала управлінська схема, що
була одного разу вже вибрана шляхом проб і помилок, давала змогу
потім повторити вдалий досвід, уникнувши можливих прорахунків.
Процедури економічного управління закріплювались і
вдосконалювались у процесі повторення, враховуючи місцеві
особливості при поширенні на інші регіони чи країни світу. Вони
вирішували дуже важливі завдання: компенсували брак знань і
досвіду з окремих проблем природокористування в простих
виконавців (їм, зокрема, вже не потрібно було думати над тим, що
робити, значною мірою процедури відповідали й на питання як
робити). Крім того, ці процедури підтягували рівень знань
більшості виконавців до рівня лідерів (стандартні пункти процедур
висували певні вимоги до знань і навичок виконавців);
заощаджували кошти в галузі природокористування (оскільки щось
повторити завжди дешевше, ніж винайти); змушували
обмінюватися досвідом між регіонами під час передачі процедур.
Мабуть, найбільшого поширення в практиці природокористування
набули такі процедури екологічного управління, як: оцінка впливу
на навколишнє середовище (ОВНС), екологічний аудит, екологічна
оцінка життєвого циклу виробів, міжнародні стандарти
екологічного менеджменту та аудиту, місцеві ініціативи із
забезпечення сталого розвитку.