Page 24 - 6332
P. 24

Наприкінці  пермського  періоду  в  результаті  найбільшого
           масового  вимирання  зникло  90%  живих  організмів  (60%  родів).
           Серед вимерлих груп були палеозойські корали, трилобіти і водяні
           скорпіони.  Значно  зменшилася  кількість  багатьох  суходільних
           тварин  і  таких  організмів,  як  голкошкірі  криноїди  (морські  лілії),
           брахіоподи, молюски та ліпариси.
                Геологи  намагалися  знайти  якусь  тому  причину.  Було
           висунуто припущення, що масове вимирання наприкінці пермського
           періоду  спричинене  падінням  гігантського  метеорита.  Вимирання
           збіглося з потужними викидами лави та вулканічних газів у Сибіру
           (сибірські трапи), що вплинули і на глобальну зміну клімату.  Крім
           того,  доведено,  що  у  той  період  в  океанах  бракувало  кисню,
           внаслідок чого були розірвані живі ланцюги і вимерло багато груп
           тварин.  Причиною  пізньопермського  вимирання  могли  стати
           раптові потужні викиди вуглекислого газу із замерзлих згромаджень
           метану – газових гідратів, що залягали пластами криги у відкладах
           океанського дна.
                Мезозойська  ера  (або  «середнє  життя»)  тривала  187  млн.
           років,  включаючи  тріасовий,  юрський  та  крейдяний  періоди.
           Мезозой знаходиться між двома епохами вимирання (друга відома
           як  крейдяне  вимирання).  Мезозой  ще  називають  ерою  плазунів,
           оскільки  в  ті  часи  їх  було  найбільше:  динозаври  панували  на
           суходолі, іхтіозаври – в морях, а птерозаври – у повітрі.
                Вимирання  і  руйнування  палеозойських  рифів  у  кінці
           пермського  періоду  вплинули  на  розвиток  морського  життя:
           з'явились  нові  коралові  рифи  і  морські  тварини,  були  відновлені
           живильні   ланцюги.    Брахіоподи    еволюціонували    в   більш
           життєстійких  двостулкових  і  черевоногих  молюсків.  Саме  тоді
           з'явились кісткові й хрящові риби, зокрема акули – головні хижаки.
                Протягом  150  млн.  років,  з  пізнього  тріасу  до  кінця
           крейдяного   періоду,   на   суходолі   панувати   плазуни.   До
           найпоширеніших  груп  належали  динозаври,  об'єднані  в  900  родів,
           від  двоногих,  завбільшки  з  ворону,  до  найбільших  чотириногих
           завроподів завдовжки до 34м.
                Наприкінці крейдяного періоду вимерло близько 50% видів. І
           серед  них  –  динозаври  (не  враховуючи  птахів),  морські  й  літаючі
           плазуни  та  амоніти  (панцирні  й  кальмароподібні  тварини).  Їх
           зникнення  збіглося  з  падінням  велетенського  метеорита  в
           Карибському морі,   неподалік від півострова Юкатан, у Чиксулубі
                                             24
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29