Page 29 - 6332
P. 29

зубів  диких  тварин  –  лисиць,  ведмедів,  гієн,  вовків,  ніби-то
           закликаючи допомогти їм на полюванні або захистити від хижаків.
           Техніка  обробки  каменя  у  неандертальців  –  мус’тє  –  була  досить
           високою, а їх мозок  іноді перевищував за об’ємом мозок сучасної
           людини. І все ж таки їх еволюція не мала продовження і зайшла в
           глухий кут.
                Перші  захоронення  належали  неандертальцям.  Наприклад,  у
           печері  Шарідан  (Ірак)  на  різній  глибині  було  знайдено  скелети  9
           людей, самий древній з яких мав вік 70 000 років тому. Захоронення
           носили  ритуальні  сліди  земних  занять.  Наприклад,  хлопчик-
           неандерталець  із  печери  Тешик-таш  (Узбекистан),  знайдений
           О.П.Окладніковим,  був  оточений  рогами  гірського  козла.
           Зустрічаються  свідоцтва  і  ритуального  людоїдства  (печера  Орту,
           стоянка  Крапивиця).  Якщо  в  Центральній  Європі  поселення
           кроманьйонців знаходяться, як правило, у печерах, то далі на схід,
           наприклад, стоянка Межирічі (Україна), люди будували собі житла
           із черепів мамонта.
                З невідомих причин неандертальці біля 35 тисяч років до н.е.
           зникають з арени історії. Їм на зміну приходять сучасні люди. Це не
           є  еволюція  неандертальців,  які  закінчили  свою  культуру
           шательперонським  етапом,  а  розпочали  мустьє  і  ориньяком.
           Напевне,  ця  зміна  людських  підвидів  відбулась  в  результаті
           заселення Європи сучасними людьми, що прийшли зі сходу.
                Не  виключно,  що  два  народи  змішались  і  неандертальці
           розчинились у кроманьйонцях.
                Найбільш  вразливий  аспект  розвитку  кроманьйонців  –  це
           розквіт естетики, релігійність, чаклування, що виражалось у вигляді
           гравюр,  малюнків,  скульптур  і  прикрас.  Найбільш  вживаним
           матеріалом була охра з різними відтінками. Особливо вдалі прояви
           первісного  мистецтва  знайдені  у  печері  Лако  біля  Монтин’яку
           (Франція) у 1940р. Вік малюнків 15 тисяч років тому, а їх тут біля
           шестисот. Цей музей вивчав знаменитий аббат Брейль, який потім
           став  істориком.  Він  вивчав  також  не  менш  відому  печеру
           Альтамира,  де  ще  у  1902р.  знайдено  розписну  стелю.  Поступово
           мистецтво  верхнього  палеоліту  із  примітивних  каракуль  досягло
           вершин  художньої  майстерності.  Без  сумніву  воно  зв’язано  з
           ритуальними  дійствами,  які  звершувались  у  глибині  печер.
           Печерний     живопис     розповсюдився,     де    тільки    жили
           верхньопалеолітичні люди, від 25 до 10 тисяч років тому.
                                             29
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34