Page 38 - 6329

37
Поляки вирішили поділити свою країну на 12 регіонів за назвами
історичних польських земель. У Росії обмірковується можливість
ліквідації автономії й повернення до колишнього губернського
поділу країни на основі «этноокрашенных» районів. В Україні поки
що немає глибокого аналізу проблеми адміністративно-
територіального поділу країни в аспекті збереження її цілісності.
Тому обмежимося кількома міркуваннями з цього приводу.
Залежно від того, на яких методологічних засадах буде
здійснена означена реформа, результатом може бути консолідація
держави ; або, навпаки, її дезінтеграція. З цього погляду важливо
обґрунтувати найдоцільніші межі нових адміністративно-
територіальних утворень, що матимуть власну структуру і свої
механізми природно-історичного розвитку.
Україну як геополітичний простір можна було б розглядати як
систему територіальних одиниць, які утворюють природну ціліс-
ність об'єктивних біологічних, етнічних та історичних процесів, не-
залежних від волі сучасної української влади та міжнародних угод.
Але такої України не існує. Натомість існує Україна як цілісність,
що заснована на суб'єктивній оцінці історичних явищ, екстремаль-
них ситуацій, визначенні кордонів. Цей сучасний образ України ус-
кладнюється індивідуальними симпатіями та інтересами окремих
частин населення, які мають етнічні, конфесійні, політичні та куль-
турні відмінності. Тому при конструюванні нових адміністративно-
територіальних одиниць потрібно зважати принаймні на таке: а)
ступінь самодостатності або залежності регіону; б) ступінь транс-
фертності; в) ступінь соціальної консолідованості. За цими показни-
ками українське середовище не є однорідним. У ньому існують зони
рішні офшорні зони; 3) вільні економічні зони; 4) зони цілковитого
послаблення українських інформаційно-силових полів. Від
центровітенденції, що так чи інакше проявляються в цих зонах,
можна послабити чи нейтралізувати повністю саме через
адміністративно-територіальні й економічні механізми.

Міста і мегаполіси: геополітичний аспект. Важливим
чинником стабільності чи нестабільності геополітичного
середовища є великі (понад 1 млн. мешканців) міста й мегаполіси,
які традиційно є джерелом доцентрових чи відцентрових сил у
державі.