Page 35 - 6329
P. 35

34
           нової стратегії й філософії життя.
                В  історії  можна  знайти  чимало  свідчень  того,  як  цивілізації
           (які,  до  речі,  цілком  усвідомлювали  існування  екологічних
           обмежень) виявилися неспроможними зберегти стійкий баланс між
           поточним  споживанням  і  довгостроковими  інвестиціями  в
           природний капітал, що, зрештою, призводило до їх занепаду.
                Особливість нинішньої ситуації в Україні полягає в тому, що
           вона  й  Захід  «грають»  в  економічну  інтеграцію  за  різними
           правилами,  в  основі  яких  лежить  один  і  той  самий  закон
           економічного  раціоналізму.  Це  дуже  жорстокий  і  несправедливий
           закон, який заради збільшення обсягів виробництва в межах єдиної
           глобальної  економіки  відкидає  такі  складові  людського  буття,  як
           стан довкілля, якість життя, відчуття культурної спільноти, етика та
           ін.  Результатом  його  дії  є  подальше  зростання  конкуренції  за
           екологічний  простір,  що  в  умовах  заповненого  світу  прискорює
           руйнування  відтворювальних  можливостей  екосистем  нашого
           життєзабезпечення  «витісненням»  усіх  форм  життя,  які  на  цей
           момент  не  є  необхідними  для  збільшення  споживання.  В  умовах
           вільних  і  відкритих  ринків,  де  головним  аргументом  є  гроші,
           неминуче  перемагають  багаті  країни.  І  це  сьогодні  можна
           спостерігати не лише в Україні, айв усьому світі.
                Геополітична  конструкція  світу  постійно  видозмінюється,
           надаючи  динамізму  силовим  формам  впливу,  домінування  й
           присутності.  Сьогодні  у  світі  за  спрямованістю  і  змістом  діють
           здебільшого   два   різновиди   моделі   геополітики:   класична
           (глобалізована) та новітня (деглобалізована). Класична геополітична
           модель  налаштована  на  експансію,  домінування  та  інші  активні
           форми  присутності.  Практично  ця  модель  зорієнтована  на
           розширення кордонів, утворення держав - "прокладок", санітарних,
           сірих  та  інших  зон  тощо.  Основний  закон  цієї  геополітики  –
           територіальне   розширення     зон   впливу,    внаслідок   чого
           відповідальність  за  агресію  перекладається  на  жертву  агресії.  Для
           країн,  які  сповідують  таку  геополітику,  властивий  так  званий
           осьовий  динамізм,  необхідний  для  структурування  (об'єднання)
           довкола  себе  інших  держав,  племен  і  народів.  Зрозуміло,  що
           осьовим динамізмом характеризуються лише одна-дві, як колись пи-
           сали китайці, наддержави, а решта держав світу – це об'єкти мані-
           пуляцій з боку перших.
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40