Page 8 - 6327

від 0⁰ до +90⁰ , а якщо вони розміщуються під площиною екватора,
то схилення від’ємні і приймають значення від 0⁰ до –90⁰.
У цій системі координата світила – схилення δ може бути
замінена іншою координатою, що отримала назву полярної віддалі

Δ. Полярна віддаль Δ вимірюється сферичною відстанню по кругу
схилень від північного полюса світу Р до небесного тіла σ.
Залежність між схиленням і полярною відстанню встановлює

рівняння

(2)

Годинним кутом t світила називають двогранний кут при
північному полюсі світу Р, утворений верхньою частиною

меридіана PZSP´ і площиною круга схилень світила PσМP´. Цей кут
завжди відраховується від верхньої частини меридіану за ходом

годинникової стрілки і може змінюватись від 0⁰ до 360⁰ або від 0ʰ

до 24ʰ, якщо годинний кут визначають в годинній мірі. На небесній
сфері (рис. 2) цьому куту відповідає дуга екватора QM, тобто

QPOM.

У першій екваторіальній системі координат схилення
небесних тіл протягом доби не змінюються оскільки не залежать
від видимого добового руху світил, а годинний кут – безперервно
змінюється, оскільки пов’язаний з видимим добовим рухом світил.

У другій екваторіальній системі координат основна
координатна площина є незмінною – це площина небесного
екватора QQ´M (рис. 2). Полюсом системи є точка весняного

рівнодення γ, що розміщується на екваторі і утворюється внаслідок
перетину площини небесного екватора з площиною екліптики.
Початковим колом є круг схилень точки весняного рівнодення
PγP´. Координатами світила в цій системі є схилення (та ж

координата, що і в першій екваторіальній системі координат) і
пряме сходження світила α.
Прямим сходженням небесного тіла називають двогранний

кут γРОσМ при північному полюсі світу Р, що утворюється
площиною круга схилень точки весняного рівнодення і площиною
круга схилень світила σ. Мірою цього двогранного кута є плоский

8