Page 7 - 6327

(1)

А це означає, що зенітна відстань може приймати значення від
0⁰ до 180⁰.

Ці координати для небесних тіл внаслідок їх видимого
добового руху безперервно змінюються.

Перша та друга екваторіальні системи координат

У першій екваторіальній системі координат основною
координатною площиною є площина небесного екватора QQ´M

(рис. 2). Полюсом системи є точка північного полюса світу Р, а
початковим кругом – верхня частина небесного меридіана PZSP´.
Для визначення положення небесного тіла в космічному

просторі використовують дві сферичні координати: схилення δ і
годинний кут t світила. Схиленням називають центральний кут
МОσ, утворений площиною небесного екватора QQ´M і радіусом –

вектором світила Оσ, виміряний у площині круга схилень PσМP´.
Мірою цього кута є сферична відстань по кругу схилень Мσ. Тому

δ = МОσ = Мσ.

Z
P •
• t
Δ σ
δ Q
α •

О
N • • •S
•
M

Q´ • γ •

•
• P´
Z´

Рисунок 2 – Перша та друга екваторіальні системи координат

Площиною, від якої відраховуються схилення є площина
небесного екватора QQ´M. Для світил, що знаходяться над

екватором схилення вважаються додатними і приймають значення

7