Page 52 - 6324

напруженнь, менших ніж межа текучості. Збільшення
навантаження зумовлює текучість матеріалу спочатку лише
на невеликій ділянці перерізу (рис. 2.13, б), яка поступово
розширюється разом зі зростанням зовнішнього
навантаження (рис. 2.13, в), аж поки не охопить усю площу
перерізу (рис. 2.13, г).
Розрахункова схема для обчислення несучої здатності у
цьому випадку зображена на рис. 2.13, д. Згинальний момент
М, який діє у перерізі, можна замінити парою сил N M,
прикладених з плечем z. Ці сили є рівнодійними силами
частин 1 еп’юри напружень. Рівнодійна частини еп’юри 2
(заштрихована) відповідає нормальній силі N.
Замінюючи  т на значення розрахункового опору
металу, приймаючи W  c  W і вводячи коефіцієнт умов
n, pl n
роботи конструкції, отримуємо умову міцності для
2
 N  M
прямокутного перерізу:     1.
 A  R   c W R 
 n y c  1 n y c
Відповідно до форми перерізу показник степеня при
першому доданку матиме інші значення.
У загальному вигляді норми рекомендують таку форму
запису умови міцності позацентрово-стиснених і стиснено-
згинаних елементів при допущенні пластичних деформацій:

n
 N  M
    1, (2.31)
 A  R   c W R 
 n y c  1 n y c
де п — коефіцієнт, що залежить від форми перерізу.
Наприклад, для двотаврових симетричних перерізів,
замкнутих прямокутних профілів і труб його значення
становитиме 1,5.
За наявності згинальних моментів у двох площинах
умова міцності матиме вигляд

52