Page 34 - 6314

Цивільно-правова відповідальність у галузі охорони
навколишнього природного середовища полягає у
покладанні на правопорушника обов’язку відшкодувати
потерпілій стороні майнову чи моральну шкоду, заподіяну
в результаті порушення еколого-правових вимог, і
передбачену Цивільним кодексом України. Однак
відносини по використанню об'єктів природи не є
тотожними майновим, цивільно-правовим відносинам. їх
специфіка зумовила особливості правового регулювання
відносин по відшкодуванню шкоди, заподіяної природним
об'єктам, що проявилось у встановленні особливого
порядку відшкодування такої шкоди і стало підставою для
обґрунтування в наукових джерелах існування
самостійного виду відповідальності за екологічні
правопорушення – матеріальної відповідальності.
Форми компенсації екологічної шкоди можуть бути
різними. Насамперед, при можливості, доцільно
застосовувати відшкодування шкоди в натурі, коли
порушник за власний кошт повинен усунути негативні
наслідки своїх протиправних дій (посадити ліс, провести
рекультивацію земель тощо). Якщо ж такий спосіб
неприйнятний, то порушник зобов'язаний відшкодувати
заподіяні збитки, розрахунок яких в екологічному праві
має свої особливості, оскільки при заподіянні шкоди
природним об'єктам не завжди можна визначити реальні
збитки, основна вага в їх змісті належить неодержаним
доходам, значне місце займають затрати на відновлення,
покращання природного середовища.
Визначають ряд способів обчислення розмірів збитків
при екологічних правопорушеннях, а саме: затратний (за
фактичними затратами на відновлення порушеного стану
навколишнього природного середовища і здоров’я людей),
нормативний (за встановленими нормативами),
розрахунковий (за відповідними методиками розрахунку
розміру шкоди), таксовий (на підставі наперед
встановлених такс).

Контрольні питання
1. Які існують види екологічної відповідальності?
2. У чому полягає суть екологічного права?
3. Які вділяють основні функції екологічного права?

34