Page 31 - 6314

– невиконання встановлених законодавством
обов’язків, недотримання заборон, екологічних вимог;
- порушує нормальні природні відносини взаємодії
природи і суспільства по забезпеченню раціонального
використання і охорони природних об’єктів.
Екологічне правопорушення характеризується в
першу чергу такими рисами, як екологічна спрямованість,
екологічна небезпека, екологічна протиправність. Сутність
екологічної спрямованості правопорушення полягає в
тому, що поведінка правопорушника спрямована на
негативну зміну стану навколишнього природного
середовища, порушення правового режиму природних
ресурсів. Екологічна небезпека включає не лише
ймовірність порушення екологічних інтересів суспільства,
але й підвищену небезпеку для існуючих екологічних
зв’язків у самих екосистемах. Екологічна протиправність
полягає в повному або частковому невиконанні вимог,
ігноруванні правил, закріплених нормами екологічного
законодавства. Екологічне правопорушення – це винне,
протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на
екологічний правопорядок, спричиняє шкоду
навколишньому природному середовищу або створює
реальну загрозу заподіяння такої шкоди і тягне за особою
застосування заходів юридичної відповідальності.
Склад екологічних правопорушень містить чотири
елементи: 1) об’єкт, 2) об’єктивна сторона, 3) суб’єкт, 4)
суб’єктивна сторона.
Екологічні правопорушення можна класифікувати за
різними видами:
– за характером санкцій (екологічні злочини,
дисциплінарні правопорушення, екологічно-адміністративні
правопорушення, цивільно-правові правопорушення);
– за об’єктами посягання (правопорушення в галузі
охороні земель, правопорушення в галузі охороні надр,
правопорушення в галузі охороні лісів, правопорушення в
галузі охороні вод);
– за способом спричинення шкоди (забруднення
навколишнього природного середовища, нераціональне
використання природних ресурсів, пошкодження і
знищення природних об’єктів, погіршення якості

31