Page 49 - 6307
P. 49

Терміни та визначення при вивченні курсу
            «Організація та управління в природоохоронній діяльності»

                Антропогенна  система  –  1)  антропогенні  елементи  і  їх
           поєднання,  пов’язані  між  собою  енергетично-речовинними  та
           інформаційними зв’язками, здатними трансформувати речовину та
           енергію; 2) єдиний, цілісний антропогенний комплекс, утворений
           людиною  та  середовищем  її  існування,  в  якому  живі  і  неживі
           компоненти поєднані причинно-наслідковими зв’язками, обміном
           речовин та розподілом потоку енергії.
                Ця система належить до штучних, у ній обмін речовиною та
           енергією  відбувається  під  впливом  людини,  а  тому  вона  є
           відкритою   незамкнутою     системою,   яка   не    здатна   до
           самовідновлення та саморегулювання. В антропогенних системах
           існує рівновага за умови постійного втручання людини.
                Антропогенні  системи  поділяються  на  промислові  (завод,
           фабрика),   сільськогосподарські   (агроценози,   птахофабрики,
           тваринницькі  ферми  та  ін.),  міські  екосистеми  (екосистеми
           комунального  господарства,  житлового  будинку  та  ін.)  тощо.
           Раніше  від  інших  були  створені  людиною  сільськогосподарські
           екосистеми  з  метою  забезпечення  її  потреб  у  продуктах
           харчування.
                Антропогенний  вплив  –  це  дія  людини,  яка  зумовлює
           зміни  у  структурі,  стані  і  функціонуванні  геоекосистем
           (ландшафтів).  Внаслідок  антропогенних  впливів  у  геосистемах
           відбуваються  антропогенні  зміни,  виникають  нові  об’єкти  –
           антропогенні  елементи  і  системи,  які  часто  є  джерелами
           антропогенного забруднення.
                Гранично-допустима концентрація (ГДК) – максимальна
           кількість  шкідливої  речовини  (елемента)  в  одиниці  об’єму  або
           маси  водного,  атмосферного,  грунтового  середовища,  яка
           практично не впливає на здоров’я людини і живі організми.
                Екологічна безпека – стан навколишнього середовища, за
           якого  забезпечується  запобігання  погіршення  екологічного  стану
           (екологічної  ситуації)  та  виникнення  небезпеки  для  здоров‘я  і
           життєдіяльності людей
                Екологічна  політика  –  система  концепцій,  принципів  і
           заходів, що визначає вплив суспільства на навколишнє природне
           середовище.  Для  кожного  виробництва  характерна  своя




                                          49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54