Page 53 - 6307

існуючих тенденцій у часі); модельної екстраполяції ( що враховує
можливу нерівномірність у розвитку прцесів; модель може бути
натуральною - експериментом), інтуїтивного (експертного)
передбачення (так званий метод Делфі, заснований на логічному
моделюванні, що індивідуально проводиться групою експертів,
потім зближаючих свої позиції на основі спеціальної математичної
обробки результатів висловлювань), аналізу причинно-
наслідкового ланцюга, чи проведення аналогій(припускається, що
майбутній процес буде аналогічним за ланцюгом „причина –
наслідок” уже відомим явищам, що відбуваються в подібних
умовах), первинного поштовху (спостерігаюча слабка зміна,
несуттєва тепер, розглядається, як така, що здатна перерости в
сильну високозначущу), якісного стрибка (передбачення переходу
слабкого росту в надекспотенційний – варіант методу
екстраполяції). Усі методи прогнозів екологічних мають
обмеження, пов‘язане з принципом неповноти інформації.
Рівновага у системі “суспільство-природа” –
співвідношення, яке безперервно змінюється між природними
ресурсами, природними умовами та ступенем їх використання,
що визначається розвитком продуктивних сил суспільства і
характером виробничих відносин. Ця рівновага дуже рухома і
тому її називають динамічною. Вона обмежена в історії людства
таким впливом господарства на середовище, який ще зберігає
природні умови життя людини.
Стале (збалансоване) природокористування – процес, за
якого споживання не перевищує продукційних можливостей
природних і природно-антропогенних екосистем (лісів, лук,
агроценозів, водних угідь), забезпечується їх цілісність, стійкість
та здатність до самоорганізації, саморегуляції та самовідновлення.
Сталий розвиток – процес гармонізації продуктивних сил,
забезпечення задоволення необхідних потреб усіх членів
суспільства за умови збереження і поетапного відтворення
цілісності природного середовища. При цьому забезпечується
паритетність відносин у системі “людина-виробництво-природа”,
збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, проблем
збереження сприятливого стану довкілля і раціонального
(невиснажливого) використання природно-ресурсного потенціалу.

53