Page 52 - 6307

працює людина. Види природокористування обумовлюють
головні типи навколишнього середовища (природне незаймане,
оброблене, використане, урбанізоване)..
Оптимізація геосоціосистеми – досягнення балансу
(динамічної рівноваги) між формуючими їх природними,
господарськими і соціальними компонентами, який забезпечує
довготривале функціонування і саморегуляцію, або закономірні
зміни у процесі саморозвитку.
Опустелювання – 1) втрата суцільного рослинного покриву
з неможливістю його самовідновлення; 2) зменшення біологічного
потенціалу землі; 3) зниження природно-ресурсного потенціалу
території.
Природа – 1) це об’єктивна реальність, результат
еволюційного розвитку матеріального світу, яка існує незалежно
від свідомості людини, це весь матеріально-енергетичний і
інформаційний світ Всесвіту; 2) сукупність природних умов
існування людини, на які впливає суспільство і якими воно
зв’язано у господарській діяльності.
Природне середовище – 1) сукупність природних
абіотичних і біотичних факторів, які безпосередньо або
опосередковано впливають на людину; 2) система природних
територіальних комплексів (ландшафтних комплексів) і їх
морфологічних частин (фацій, ланок, урочищ, місцевостей).
Природні ресурси – об’єкти і сили природи (природні
блага), які використовуються (або потенційно придатні для
використання) як засоби праці, джерела енергії і сировина, умови
життя.
Природокористування – використання природного
середовища (природних ресурсів) для задоволення економічних,
екологічних, культурно-оздоровчих потреб суспільства.
Прогноз екологічний – передбачення можливої поведінки
природних систем, що визначається природними процесами і
впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ
прогноз екологічний розділяють на глобальний (у межах планети
Земля), регіональний (у межах кількох країн, одного материка),
національний (у межах держави) і локальний (для невеликих
територій).
Прогноз екологічний здійснюється за допомогою
спеціальних методик: лінійної, екстраполяції (продовження

52