Page 66 - 6304

тощо.
Студентське самоврядування та громадянське суспільство
В Україні діють національні та місцеві об'єднання органів студентського
самоврядування, наприклад:
Українська асоціація студентів

Національний студентський союз
Студентська рада Буковини;
Студентська рада Києва;
Студентська рада Львова;
Існує практика громадських рад із числа представників студентських
самоврядувань на національному рівні:

- з 22 листопада 2001 року по 9 червня 2008 року існувала Всеукраїнська
студентська рада при Президенті України (консультативно-дорадчий орган);
- з 7 липня 2005 року діє Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві
освіти і науки України (як консультативно-дорадчий орган);
- з 10 грудня 2009 року діє Всеукраїнська студентська рада при Кабінеті
Міністрів України, утворена 23 вересня того ж року;

- діє об'єднана Рада студентського самоврядування аграрних ЗВО III-IV
рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України.
Функціонують ради студентського самоврядування на рівні університетів,
наприклад:
Рада студентського самоврядування КНТЕУ.

Історія нормативного визначення та законодавчого забезпечення
19 січня 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України №
1798-VI „Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо питань
студентського самоврядування“, яким поповнила нормативно-правове
забезпечення студентського самоврядування. 4 лютого Президент України
підписав ці зміни, 10 лютого вони набрали чинності після публікації в «Голосі
України» за № 23.

Становище в інших країнах
Студентське самоврядування є формою самоорганізації студентів,
самостійною громадською діяльністю, механізмом представництва й
відстоювання своїх прав і, найголовніше, можливістю самореалізації студента
як відкритої, цілеспрямованої та освіченої особистості.

Студентське самоврядування в європейських країнах
Студентське самоврядування в європейських країнах має такі відмінності
від вітчизняного: широкі повноваження ОСС, які закріплені законодавчо та в
статутах ЗВО, а також є просто традиційними, ніде не зафіксованими;
фінансування діяльності ОСС з боку адміністрації; відповідне забезпечення
ОСС приміщенням, технікою, зв'язком; ОСС мають статус юридичної особи;

прямі й таємні вибори до ОСС; відсутність студентських профспілок; інше
ставлення адміністрації, викладачів та самих студентів до ролі студентства й
студентського самоврядування.