Page 80 - 6300
P. 80
На початку XXI ст. у світі налічується близько 40 тис. музеїв. Понад
половину музейної мережі планети зосереджено в Європі, 20% – у США, решта
розосереджена по інших країнах світу. В Україні налічується 422 музейні
установи, де зберігається понад 11 млн пам'яток історії, культури та мистецтва.
Основний фонд музеїв України налічує понад 11,5 млн пам'яток. З них
доступні для огляду лише 1,1 млн експонатів. Решта перебуває на збереженні у
музейних сховищах і недоступна для огляду громадськості. Такий стан справ є
"непрозорий", оскільки левова частка (понад 90% ) музейних пам'яток України і
на початку XXI ст. не виконує функції суспільної трансляції культурного
надбання нашої нації.
Мережа музеїв в Україні будується на основі усталеної в українському
музеєзнавстві їх наукової класифікації. Сучасна наукова класифікація
остаточно склалася в повоєнні роки XX ст. Відповідно до цієї класифікації всі
українські музеї розрізняють за типами і профілями.
Тип музею визначається його суспільним призначенням, метою діяльності.
Існують три типи музеїв:
науково-освітні, масові, або публічні. Ці музеї призначені для широкого
кола громадян та гостей України, їх у нашій країні більшість. Це,
наприклад, Дніпропетровський історичний музей, Державний
історичний музей України в Києві, Львівська картинна галерея;
науково - дослідні, або академічні, які призначені для спеціалістів.
Створюються вони при академіях, науково - дослідних інститутах,
мають вузькоспеціальний характер. Це своєрідні наукові лабораторії
(наприклад, Центральний науково-природознавчий музей НАН
України, Львівський природознавчий музей НАН України);
навчальні, які призначені для учнів і студентів. Створюються при
школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах з освітньою
метою. Наприклад, Мінералогічний музей і геологічний музей