Page 35 - 6298
P. 35
Виконання цих вимог забезпечує коректність сприйняття підготовленої інформації
всіма її споживачами.
Після завершення підготовчої стадії починається третій етап практичної
діяльності — збір необхідних фактів, що передбачає використання різних джерел
інформації. Результативність цього етапу залежить від уміння виконавця поєднати
своє розуміння проблеми, яка стоїть перед ним, із знанням змістовних
характеристик, переваг і недоліків конкретних джерел інформації та власними
організаційними здібностями.
Четвертий етап підготовки інформаційно-аналітичних документів полягає у
тлумаченні фактів (у широкому розумінні цього поняття, тобто включаючи й їхню
оцінку) з метою отримання від їх "переробки" максимуму корисної інформації.
Успішність виконання робіт на цьому етапі залежить від професійного рівня,
аналітичних здібностей виконавців. Адже завдання цього етапу полягає в тому, щоб
на підставі глибокого розуміння дійсності та аналізу фактів, виділити ключові
моменти досліджуваних явищ і процесів, основні причинно-наслідкові зв'язки між
ними.
На п'ятому етапі па підставі тлумачення фактів будується робоча гіпотеза,
що являє собою, по суті, ключовий етап усього інформаційно-аналітичного
процесу. Побудова гіпотези на підставі тлумачення фактів дає змогу:
• зрозуміти суть проблеми, що аналізується;
• глибше проаналізувати причинно-наслідкові зв'язки відповідних явищ і процесів, а
також підготувати необхідну основу для прогнозу розвитку досліджуваного об'єкта.
Нерідко опрацьовані факти дають підстави для формулювання кількох робочих
гіпотез.
На шостому етапі роботи здійснюється перевірка однієї чи кількох висунутих
гіпотез. Робляться висновки, які виступають засобом перевірки (підтвердження або
спростування) гіпотез. Таким чином, кінцеві висновки у змістовному плані
підбивають підсумки всього інформаційно-аналітичного процесу.
Суть сьомого етапу полягає у викладі напрацьованого матеріалу. Адже
фахівець, який готує відповідні інформаційні та інформаційно-аналітичні
36
