Page 204 - 6293

Необхідний розмір фінансових ресурсів за різними
напрямками інвестування розраховується за допомогою
методів експертної оцінки та аналогів. Ці методи ґрунтуються
на досвіді експертів, а також на оцінці ступеня подібності
інвестиційного проекту з проектом-аналогом. Наприклад,
вартість будівництва нових об'єктів може бути визначена за
фактичними витратами на будівництво аналогічних об'єктів (з
урахуванням фактора інфляції) чи за питомими капітальними
вкладеннями на одиницю потужності об'єктів даного профілю
З оптимізацією всіх цих умов інвестиційного процесу
пов'язані шляхи і темпи розвитку будь-якого туристичного
підприємства.
Інвесторів класифікують за ступенем комерційного
ризику, на який вони готові йти в конкретному випадку.
Розрізняють власне інвестора - посередника в інвестиційній
діяльності, що акумулює чужі фінансові кошти і спрямовує їх
у капіталовкладення на умовах мінімального ризику. Ступінь
ризику в такому випадку не перевищує 5-10%. Інвесторами
виступають банки, інвестиційні фонди, страхові компанії,
фінансово-промислові групи тощо.
Розрізняють прямі, венчурні (ризикові), портфельні та
ануїтентні інвестиції.
Прямі інвестиції - це вкладення в статутний капітал
підприємства з метою придбання прав на участь в управлінні
ним і довготривалого отримання доходу від його діяльності.
Венчурні (ризикові) інвестиції - посередницькі
інвестиційні операції, пов'язані з освоєнням нових сфер
підприємницької діяльності, організацією стартових
наукоємних фірм, здійсненням нових ризикованих проектів.
Венчурний капітал інвестується у не пов'язані між собою
проекти з розрахунком на покриття збитків від одних проектів
за рахунок прибутків від інших, швидкої окупності вкладених
засобів і можливого отримання надприбутків у майбутньому.

203