Page 154 - 6285

Тому комерційні СУН (LMS) мають закриту структуру, в якій
користувачу не надається доступ до вихідних кодів програми.
Він не може самостійно усунути виявлені помилки програми, а
має повідомити розробника про помилки й чекати виправлень
(іноді довго). Крім того, за мірою експлуатації СУН у користу-
вача виникають пропозиції із вдосконалення функціональності
системи. Виробник часто приймає ці пропозиції, але враховує їх
тільки при випуску нової версії СУН.

Безплатно розповсюджувані програмні продукти з відкрити-ми
кодами (Free and Open Source Software – FOSS) звичайно не
поступаються своїм комерційним аналогам, оскільки до концеп-ції
FOSS закладено ідею постійного вдосконалювання комп'ютер-ної
програми . Початковий варіант програми створюють програ-місти
якоїсь організації. Наприклад, СУН Ilias розроблено в Кельнському
авіаційному інституті [33]. До програми є вільний доступ, тому
бажаючі можуть завантажити й встановити її на своєму комп'ютері.
Завдяки відкритості програмного коду про-граму можна
самостійно виправляти та вдосконалювати . Ре-зультати роботи з
поліпшення програми стають доступні всім користувачам
програми. Таким чином, над FOSS-проектом мо-жуть одночасно
працювати кілька груп програмістів. Цей спосіб розвитку програми
виявляється більш прогресивним, ніж при роботі закритої
корпоративної групи. Тому СУН з відкритими кодами (Ilias,
Moodle) швидко витісняють своїх комерційних конкурентів
(Learning Space, WebCT, WBT Manager). Відомості про
найпоширеніші безплатні СУН подано в [33–37].

Зазначимо, що застосування СУН найбільш ефективне у на-
вчальних закладах, які проводять підготовку фахівців у сфері
комп ' ютерних наук. У них достатньо співробітників, які мо-
жуть аналізувати, модифікувати та вдосконалювати програмне
забезпечення і, таким чином, налаштовувати СУН під специфі-
чні вимоги навчального закладу. До такої роботи корисно за-
лучати студентів. Створювати власний проект студентам важ-
ко, але вони можуть доопрацьовувати чи вдосконалювати го-
тові модулі системи.

153