Page 5 - 6261

ВСТУП

Завданням української мови за професійним спрямуванням як
навчальної дисципліни є навчити працювати з джерелами фахової
інформації, коригувати наукові тексти відповідно до мовних норм,
використовувати принципи професійного спілкування. Оскільки велика
кількість термінів є основною ознакою наукового стилю, їхнє правильне
вживання є важливим складником мовної компетенції студентів.
Грамотне володіння термінологією, необхідною для спілкування у
професійній сфері, є суттєвим чинником, що сприяє самореалізації фахівця.
Глибокі професійні знання й оперування понятійно-категоріальним апаратом
певної сфери, уміння працювати з науковим текстом, орієнтуватися в потоці
різнотемної інформації українською мовою визначають особливість манери
конкретного професіонала.
Мова є основним засобом репрезентації професійних знань. Мовні
одиниці покликані адекватно передавати сутність категорій і понять науки,
техніки та інших сфер професійної діяльності. Змістовим ядром мови
професійного спілкування є терміни. Термін (лат. terminus) – слово або
словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки, техніки тощо.
Розвиток нафтогазової промисловості й науково-технічний прогрес
загалом зумовлюють постійне збагачення галузі новими поняттями та
термінами на їх позначення. Нафтогазова терміносистема охоплює 12
лексико-тематичних груп: 1) назви дій, процесів та операцій, пов’язаних із
видобуванням нафти і газу; 2) назви способів, режимів та методів виконання
робочих операцій і процесів; 3) найменування машин, механізмів, пристроїв,
пристосувань, знарядь праці та деталей, що використовують при бурінні,
розробленні й експлуатації нафтових і газових родовищ; 4) назви
властивостей, якостей предметів, явищ, процесів та назви станів; 5) назви
геологічних явищ, понять, гірських порід; 6) назви величин; 7) назви
підприємств, приміщень і споруд спеціального призначення та їх частин; 8)
назви вимірювальних приладів; 9) назви професій і спеціальностей; 10) назви
наукових галузей і галузей промисловості; 11) назви одиниць вимірювання
хімічних елементів, речовин і матеріалів; 12) назви хімічних елементів,
речовин і матеріалів.
До найважливіших проблем технічної термінології належать
нормалізація науково-технічної термінології (обмеження синонімії,
вилучення з ужитку невдало адаптованих до української мовної традиції
іншомовних термінів, кальок з російської мови, уникнення лексичної
надмірності в позначенні понять); упорядкування морфології та синтаксису
фахових текстів (граматичне унормування віддієслівних іменників, пасивних
конструкцій з дієсловами на -ся, заміна активних дієприкметників
теперішнього часу, коригування описових конструкцій та ін. Вирішення цих
проблем не можливе без інтегрованих досліджень, тобто без тісної співпраці
мовознавців та фахівців профільних галузей.

5