Page 164 - 6251

k
 ( d  d ij1 ) 2
ij
 d  i1 . (2.98)
i
k
Цей показник відображає середню квадратичну абсолютну

зміну питомої ваги, яка мала місце протягом часового інтервалу, в
цілому по всіх структурних частинах сукупності і також
виражається у процентних пунктах.

Лінійний і квадратичний коефіцієнт «абсолютних»
структурних зрушень дозволяє отримати зведену оцінку
абсолютної швидкості зміни питомих ваг окремих частин

сукупності.
Для зведеної характеристики інтенсивно-відносної зміни
питомих ваг використовується квадратичний коефіцієнт відносних

структурних зрушень:

k ( d  d ) 2 K
 Kd   ij ij 1 *100   ( Kd i  )1 2 d ij 1 *100 . (2.99)

 i 1 d ij 1  i 1

Цей показник відображає середній відносний приріст питомої
ваги, який спостерігається за період, що розглядається, і
виражається у відсотках.
Для зведеної оцінки структурних зрушень в сукупності, що

досліджується, в цілому за часовий інтервал, що розглядається і
який охоплює декілька періодів, використовується лінійний
коефіцієнт «абсолютних» структурних зрушень за n періодів:

k
 d ( m  d i1 )
l  i 1 . (2.100)
d
i
K n (  ) 1

2.7.3 Оцінка концентрації та централізації розподілу

Концентрація – це скупченість одиниць сукупності в якомусь
місці. Отже концентрація характеризує нерівномірність розподілу

ознаки, що вивчається. Оцінку нерівномірності розподілу дають на
порівнянні часток розподілу елементів сукупності d та обсягу
i
значень ознаки (D ). Якщо розподіл рівномірний, то d = D .
i
i
i
Відхилення часток свідчать про певну концентрацію елементів
сукупності. Порівняння структур на основі відхилень часток

163