Page 199 - 6250

Оформлення списку використаних джерел і додатків

Бібліографічний апарат у науковій праці — це ключ до використаних
дослідником джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику та
культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь
ознайомлення студента з наявною літературою з досліджуваної проблеми.

Бібліографічний апарат складається з бібліографічного списку (списку
використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформляються
відповідно до чинних стандартів.
Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, що

містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після
висновків. Такий список — одна із суттєвих складових наукової роботи, що
віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь
фундаментальності проведеного дослідження.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором

або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків
будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.
Список використаних джерел повинен мати суцільну нумерацію.
Найпоширенішим способом групування джерел у списку є їх розміщення за

абеткою (за першою літерою прізвища автора або першого слова заголовка);
джерела можна розміщувати й в один із таких способів: у порядку появи
посилань у тексті, у хронологічному порядку. Набір елементів бібліографічного
опису джерел різних видів (підручник, навчальний посібник, монографія,
стаття, перекладне видання, статистичний щорічник, електронний ресурс
тощо), спосіб написання кожного елемента, використання розділових знаків

можна подивитися тут: http://lib.kneu.edu.ua/ua/scientists/guidelines_dissert/
У процесі оформлення роботи іноді виникає потреба у збагаченні її тексту
додатками. Додатки, як правило, містять проміжні математичні розрахунки,
первинні матеріали, громіздкі таблиці та інші матеріали допоміжного

характеру. Додатки розміщують після списку літератури у порядку появи
посилань на них у тексті. Кожен додаток починають з нової сторінки. їм дають
заголовки, надруковані вгорі малими літерами з першої великої симетрично
відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з
першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає

додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української
абетки, за винятками літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А»,
«Додаток Б» і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи та
підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером

199