Page 197 - 6250

відрізками, в результаті чого отримують ламану лінію. На лінійні діаграми

можна одночасно наносити кілька показників.
На стовпчикових (стрічкових) діаграмах дані зображуються у вигляді
прямокутників (стовпців) однакової ширини, розміщених вертикально або
горизонтально. Довжина (висота) прямокутників пропорційна зображуваним
величинам. У разі вертикального положення прямокутників діаграма

називається стовпчиковою, горизонтального — стрічковою.
Секторна діаграма є кругом, поділеним на сектори, розміри яких
пропорційні величинам частин зображуваного об'єкта чи явища. Секторна
діаграма — поширена форма порівнювання різних частин одного цілого. Площі

секторів і є основою для порівняння.
Результати оброблення числових даних можна подати у вигляді графіків,
тобто умовних зображень величин та їх співвідношень через геометричні
фігури, точки та лінії. Графіки використовують як для аналізу, так і для
підвищення наочності ілюстративного матеріалу.

Осі координат графіка креслять суцільними лініями. Стрілок на кінцях
координатних осей не ставлять; умовні позначення і розмірності відкладених
величин вказують у прийнятих скороченнях. На графіку слід писати лише
умовні літерні позначення, прийняті у тексті. Написи, що стосуються кривих і

точок, залишають тільки у тому разі, коли їх небагато і вони є короткими.
Багатослівні написи замінюють цифрами, розшифровування яких наводять під
рисунком.

Подання формул, приміток, посилань

Формули, що наводяться в роботі, нумерують у межах розділу
арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і
порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери
пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в

круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Нумерувати варто лише ті формули, на які далі у тексті є посилання, інші
формули нумерувати не рекомендується.
Найбільші, а також довгі й громіздкі формули, які у своєму складі мають
знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, подаються окремими

рядками (це стосується і всіх нумерованих формул). Невеликі й нескладні
формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків
тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати

безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій їх наведено у формулі.
Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка.
Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

197