Page 44 - 6239

бути не менше, ніж 0,8 м при діаметрі до 1000 мм і не менше,
ніж 1 м при діаметрі 1000 мм і більше, в болотах або торф'я-
них ґрунтах , що підлягають осушенню, h з = 1,1 м, в піщаних
барханах h з = 1 м (рахуючи від нижніх відміток міжбарханних
знижень), в скельних ґрунтах і болотистій місцевості
h з = 0,6 м; для трубопроводів діаметром до 700 мм ширина
траншеї по дну В приймається рівною DN + 300 мм, для тру-
бопроводів діаметром 700 мм і більше B = l, 5 DN, для трубо-
проводів діаметром 1200 і 1400 мм при схилах траншей біль-
ше 1: 0,5 B = DN + 500 мм. Підземні газопроводи в скельних і
щебенистих грунтах укладають на підсипку з м'якого ґрунту
шаром не менше, ніж 10 см і присипають зверху також м'яким
ґрунтом шаром 20 см для захисту ізоляційного покриття від
пошкодження. Крім того, можна використовувати спеціальні
пристрої типу футеровочних матів та ін.
Переходи магістральних газопроводів через водні (ве-
ликі і малі) перепони, болота, яри, балки, залізничні й автомо-
більні дороги прокладають переважно підземно. Але у всіх
випадках вибір типу переходу повинен проводитися на підс-
таві порівняння техніко–економічних показників різних варіа-
нтів.
Підводні переходи газопроводів через великі водні пе-
решкоди проектують на основі даних гідрологічних, інженер-
но–геологічних, топографічних і господарсько–регіональних
досліджень. Ці переходи, як правило, заглиблюють в дно во-
дойм або річок нижче нанесених донних відкладень для запо-
бігання оголення трубопроводів, що призводить до виникнен-
ня вібрацій, пошкодження трубопроводів якорями судів і руй-
нування. Верхня твірна забаластованого (привантаженого) пі-
дводного трубопроводу має знаходитися на 0,5 м нижче про-
гнозованого граничного профілю розмиву русла річки (25–
річний прогноз). Межі підводного переходу визначаються мі-
сцями установки запірної арматури (кранів) на берегах водойм
або річок.
43