Page 19 - 6231

біля, для визначенні його технічного стану. У кінці документ
також має найважливішу приписку, що захищає автосервіс від
можливих проблем, пов'язаних з ремонтом автомобіля за нас-
лідками його діагностики.
За результатами діагностування ухвалюють рішення щодо
можливості подальшої експлуатації автомобіля з призначеним
ресурсом після проведення ТО або про потреби ремонту. Об-
сяг робіт, що підлягають виконанню при ТО і ремонті, визна-
чають на основі діагностування.
Основним документом для організації технічного діагнос-
тування при експлуатації і ремонті автомобіля є «Інструкція з
експлуатації» або«Інструкція по технічному обслуговуванню
автомобілів і машин».
У АТП розрізняють такі види діагностування рухомого
складу: загальне діагностування Д-1 з періодичністю ТО-1 (як
частина його об'єму), призначене головним чином для механі-
змів, які гарантують безпеку руху; поглиблене діагностування
Д-2, яке роблять за один-два дня до ТО-2 для виявлення пот-
реби в ремонті агрегатів автомобіля і причин зниження поту-
жності двигуна і економічних показників. Крім того, Д-1 за-
стосовують для завершальної діагностики механізмів автомо-
біля після ТО-2 і ПР, Д-2 - для уточнення потреби у великому
ПР і перевірках якості його виконання.
Технічний стан об'єкта діагнозу визначають за допомогою
контрольно-діагностичних засобів. Технічний діагноз – ре-
зультат діагностування.
Система діагнозу - взаємодія між собою об'єкта діагнозу і
контрольно-діагностичних засобів. Система діагнозу це взає-
модія, що являє собою процес подачі на об'єкт діагнозу бага-
торазових дій (початкових сигналів) і багаторазову зміну і
аналіз відповідей (початкових сигналів) об'єкта на ці дії. Дії на
об'єкт можуть надходити від контрольно-діагностичних засо-
бів або зовнішніх (щодо системи діагнозу) сигналів, які ви-
значаються робочим алгоритмом функціонування об'єкта.

24