Page 9 - 6230
P. 9
формуванням української державності — Київської Русі. Елементи
соціологічної думки містять праці найдавніших українських мислителів.
Київський князь Володимир Мономах (правив у 1113—1125 рр.) у «Повчанні
дітям» дає настанови на праведне життя, справедливий соціальний устрій,
закликає долати міжусобиці заради єдності землі Руської, громадянського
миру. Різноманітним історико-соціологічним матеріалом насичені літописи
Київської Русі XI—XIII ст., найпомітніший серед яких «Повість минулих літ»,
авторство якого належить ченцеві Києво-Печерського монастиря Несторові.
Подієвий спектр увиразнює головну його ідею, яка полягає в обстоюванні
єдності Руської землі та політичної незалежності.
Вихід на історичну арену Галицько-Волинської держави засвідчив
«Галицько-Волинський літопис» — важливе джерело інформації про соціальне
життя на західноукраїнських теренах. Соціально-економічне, політичне і
духовне життя різко змінилося у XIII ст. у зв'язку з пануванням на українських
землях монголо-татарського іга. У XIV ст. центрально-українські землі були
захоплені Великим князівством Литовським. Більшість галицько-волинських
земель опинилася під польською владою. З півдня дошкуляли татарські напади.
Історична доля українського народу витворила своєрідний соціальний феномен
— козацтво — проміжну верству між шляхтою і селянством, на яку не
поширювалися ні кріпацтво, ні панщина. Особливість його в тому, що Україна,
не будучи державою, фактично існувала як унікальна державно- правова
система, суб'єктом якої було козацтво. З ним пов'язані і перші переписи
населення в Україні, формування козацьких реєстрів, створення війська
реєстрових козаків. У середині XVI ст. ідеї природного права, суспільного
договору розробляв Станіслав Оріховський-Роксолан (1513—1566), якого
сучасники називали українським (рутенським) Демосфеном. На думку С.
Оріховського, природне право (закон) важливіше від законів, які регулюють
відносини у суспільстві і які за необхідності можна змінити. Обов'язок держави
щодо громадянина — гарантувати кожному право на існування. Суспільні
погляди С. Оріховського відіграли етапну роль у розвитку вчення про державу
від середньовічних концепцій до теорій держави і права XVII— XVIII ст.
9
