Page 8 - 6227

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Абсолютне мистецтво – концепція в естетиці, в якій здійс-
нюються спроби обґрунтування деяких течій сучасного мистецтва

щодо звільнення художніх творів від життєвого змісту, утверджен-
ня автономії та самоцінності художньої діяльності.
Абстрактне мистецтво – неупорядковане вираження естети-

чної імпульсивної діяльності; варіант орнаментальної декоративної
творчості.
Абрис, обрис – лінійний контурний рисунок допоміжного
призначення, підготовчий рисунок для виконання акварельної ро-

боти.
Авторська техніка – техніка, винайдена та застосована авто-
ром під час виконання художнього твору.

Агора – площа античного міста для народних зборів.
Академічне мистецтво – напрям в образотворчому мистецтві
ХVI–XIX ст., започаткований в Булонській академії (1585) та ви-
найдення «великих стилів мистецтва» – класицизму та бароко; ета-

лонів у мистецтві.
Акварель – водяна прозора фарба, має тонко протертий піг-

мент та клейку речовину. Розрізняють акварель: за прозорою техні-
кою, заснованою на лесуванні без домішок білил; за корпусною тех-
нікою, де використовуються покривні водяні фарби з домішками
білил. Прийоми акварельної техніки: поєднання легкого прозорого

шару акварелі з олівцевим малюнком або пером (так званий «аква-
рельований малюнок»); робота аквареллю «по сухому» паперу
шляхом нанесення пензлем контурного малюнка з подальшим до-

опрацюванням тону (так звана «італійська акварель»); живопис ак-
вареллю «по мокрому».
Акведук – споруда у вигляді аркади, суцільної стіни із жоло-
бом для відведення води у верхній частині.

Акрополь – фортеця елладського поселення, громадський і
релігійний центр античного міста.
Абсида – вівтарна частина храму у вигляді гранованого або

півциркулярного вирізу.
Аптер – стародавній храм без бічних колон.

7