Page 5 - 6227
P. 5
ВСТУП
Важливу роль у системі підготовки майбутніх архітекторів ві-
дведено навчальній дисципліні «Історія архітектури та містобуду-
вання». Одним з розділів цієї дисципліни є «Загальна історія архі-
тектури та містобудування», яку студенти вивчають на першому
курсі впродовж двох семестрів. За навчальним планом, загальна іс-
торія архітектури та містобудування охоплює вивчення трьох на-
прямів дисципліни: теоретичного, практичного та самостійної ро-
боти; є логічним початком та продовженням багатьох навчальних
дисциплін: «Історія архітектури та містобудування», «Історія архі-
тектури та містобудування України», «Історія мистецтв», «Рисунок,
живопис, скульптура», навчальної практики «Рисунок, живопис»
тощо. Неабияке значення для вивчення дисципліни мають навчаль-
ні екскурсії містами та селами України, Європи, світу; безвізовий
режим нашої держави з країнами Європи; відвідання експозицій
художніх та краєзнавчих музеїв міста, області, країни тощо; робота
в бібліотеках; написання рефератів, наукових розвідок; виконання
зарисовок пам’яток архітектури та мистецтва країни та світу; орга-
нізація та проведення студентами виставок художніх робіт. Ви-
вчення навчальної дисципліни «Загальна історія архітектури та міс-
тобудування» сприяє набуттю студентами професійних практичних
знань, умінь і навичок з історії вітчизняної та світової архітектури й
мистецтв; розвитку образотворчої грамоти студентів, критичного
мислення; формуванню художнього смаку та розкриттю талантів;
патріотичного виховання молоді тощо.
Пленер – правдиве відображення багатства натури у природ-
них умовах, тобто під відкритим небом за активної ролі світла та
повітря.
Натурою для студентів-архітекторів є пам’ятки архітектури,
архітектурні краєвиди м. Івано-Франківська тощо.
Краєвид – у широкому розумінні – загальний вигляд місцево-
сті або те чи інше зображення. Первісно краєвид представ у мисте-
цтві як синонім ландшафту (зображення дійсних природних видів).
Питання вивчення «Загальної історії архітектури та містобу-
дування» були складовою частиною художнього навчання та вихо-
вання молоді Галичини другої половини ХІХ – першої третини ХХ
століття. Це розкрито у дослідженні О. С. Волинської «Художня
4