Page 13 - 6227
P. 13

фасції, фриз збагачено рельєфом, а карниз спирається на сухарики
         (дентикули) чи іоніки.
                 Канелюри – вертикальні жолобки на стовбурах колон.
                 Капітель – верхня частина колони, пілястри.

                 Караван-сарай –  споруда  готельного  типу  на  місці  зупинки
         мандрівників у східній архітектурі.
                 Каріатида – підпора у вигляді жіночої фігури.

                 Карниз – верхній виступаючий край стіни або верхня частина
         антаблемента.
                 Класицизм – художній стиль і напрям у європейському мис-
         тецтві та архітектурі ХVII –XIX ст., спрямований на грецьке антич-

         не мистецтво як еталон естетичного ідеалу.
                 Колони – круглі у перетині підпори, увінчані капітеллю.
                 Композитний ордер – система стояко-балкових конструкцій,

         що відзначається особливою ошатністю і виходить з елементів іо-
         нічного і коринфського ордерів.
                 Конструктивізм – мистецький напрям 20-х рр. ХХ ст. в архі-
         тектурі,  театральному,  декоративному  мистецтві,  плакаті, дизайні,

         спрямований на конструктивно-технічну художню творчість.
                 Коринфський ордер – система стояко-балкових конструкцій

         з вишуканими формами.
                 Кромлех – перекриті горизонтальними плитами кам’яні стов-
         пи, розташовані замкненими кругами.
                 Культура – досягнення людей у пізнанні світу, в техніці, мис-

         тецтві й духовному розвитку.
                 Купол  –  склепіння,  внутрішня  поверхня  якого  створюється
         обертанням кривої навколо вертикальної осі.

                 Лабіринт – споруда або частина парку із заплутаним для орі-
         єнтації планом.
                 Лан – дерев’яна галерея, що з’єднувала споруди або розташо-
         вувалася окремо в архітектурі Китаю.

                 Лінійна  перспектива  –  зображення  тривимірного  предмету
         на площині за допомогою геометричного методу центральної прое-
         кції: з вибраної точки простору (центра перспективи) уявно прово-

         дять промені до усіх точок предмета; на шляху променів ставлять
         умовну площину, на котрій необхідно отримати пласке зображення;
         його отримують, фіксуючи перетин проведених променів з картин-
         ною площиною.



                                                       12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18