Page 14 - 6221

РОЗДІЛ IV
АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ДИТЯЧИХ МАЙДАНЧИКІВ.

Схема візуальних комунікацій
Вхід.
Місце входу на дитячий майданчик є однією з найбільш небезпечних зон. При
його влаштуванні треба зважати на те, що коли діти йдуть на ігровий майданчик або
з нього, вони перебувають в збудженому стані, через це неуважні до свого оточення.
Тому необхідно облаштувати вхід таким чином щоб унеможливити спонтанний
вибіг дітей на вулицю.
Шляхи.
Для прокладання шляхів необхідно добре вивчити місцевість, якою вони
пролягатимуть, визначити напрямки існуючих та майбутніх зв’язків після чого
прокладати маршрути.
Про використання доріжок наочно свідчать сліди ніг. Шляхи, що утворилися
шляхом витоптування знищувати неможна. Їх необхідно впорядкувати й знищити ті,
які не використовуються.
Доріжками можна з’єднувати ігрове приладдя, куточки майданчика, або ж
розділяти ними ігрові зони. Вони можуть стати місцем гри та об’єктом гри.
Маршрути за допомогою яких можна ховатись у кущах та живоплотах, доріжки
викладені камінням, по якому можна стрибати у воді або на лужку. Каміння,
сходинки, драбинки, решітки також виконують роль доріжок, а отже є ігровими
об’єктами. Такі доріжки мають високий ігровий коефіцієнт (рис.1).

Рисунок1. Використання доріжок в організації ігрового простору

Балки для балансування, стовбури дерев, канати, підвісні містки також можуть
призначатись для сполучення ігрових зон. (рис. 2) Однак це ігрові маршрути, тому
вони не можуть використовуватися як основні. У зв’язку з цим їх необхідно
прокладати поряд з основними доріжками. Стежки та доріжки біля ігрових об’єктів
підсвідомо використовуються дітьми для гри.

12