Page 18 - 6221

можуть обійти небезпечні зони і уникнути травмування. Але деякі інші вимоги
стосуються усього обладнання та його комбінування.
Комбінаційне ігрове приладдя – сітки для видирання, ковзанки, балансири –
балки і канати, підвісні містки – треба комбінувати так, щоб був можливим логічний
перебіг гри. Стежки та доріжки, що ведуть до приладдя або від нього, мають
знаходитися за його межами. Не має бути ніяких тупиків, а важкі підйоми слід
доповнювати легшими.
Занадто велика концентрація різних комбінаційних ігрових приладь та ігрових
доріг, що ведуть до однієї точки, небезпечна, оскільки дитина матиме обмежену
можливість бачити та сприймати. Висока щільність обладнання викликає
неправильні реакції з небезпекою травми. До того ж сконцентровані в одній точці
ігрові пристрої можуть заважати загальному плануванню майданчика.
Об’ємно-просторова композиція
Ландшафтний дизайн ігрового простору.
Важливу роль у формуванні композиції ігрового простору, його відкритості чи
замкнутості відіграє використання елементів природного ландшафту. (рис. 5)
З метою досягнення естетичної своєрідності ігрового простору необхідно
використовувати планувальні рішення і засоби благоустрою, що сприяють
збереженню природних компонентів (пагорбів, схилів, складок рельєфу, струмків,
окремих дерев і т.п.), а також необхідно створювати штучні природні середовища,
що володітимуть якостями природного. На дитячих ігрових майданчиках є цілком
доречні штучні пагорби, композиції із природних каменів та ін.
Архітектурно-ландшафтними засобами можна регулювати мікроклімат,
охороняти дітей від шкідливого впливу сонця й вітру; знижувати негативний вплив
на дітей природнокліматичних факторів й антропогенного середовища. Правильно
організовані зелені насадження повинні поліпшувати мікроклімат ігрової площадки
й сприяти створенню естетично повноцінного середовища. Прийоми озеленення
повинні враховувати також психологію дитячого сприйняття й особливості ігрової
діяльності дітей.

16