Page 12 - 6221

ігрового простору. Улюблене їх заняття – гра в м'яч, тому бажано відводити місце
вільне від обладнання та дерев для відповідних ігор.
Кожному майданчику для молодших школярів слід додавати яку-небудь
відмінну особливість в його обладнанні. Для цього на ньому розташовується хоча б
один великий пристрій (гойдалки, карусель і т. п.) і ряд невеликих, нерухомих та
рухомих пристроїв.
Оскільки на майданчику переважають гучні ігри його необхідно
розташовувати на відстані від майданчиків відпочинку дорослого населення і
житлових будинків.
Майданчики для молодших школярів на відміну від децентралізованих
майданчиків для малюків можуть бути розташований в житловій зоні більш
концентровано, проте у всіх випадках радіус їх обслуговування не повинен
перевищувати 300 м.
Іноді влаштовують спільні ігрові дитячі майданчики (ігрові комплекси) для
ігор дітей від 4 до 14 років, розділені на ігрові зони за віковими групами з
відповідним обладнанням. Для ізоляції зон використовують зелені насадження,
ігрові споруди, стінки з різноманітних будівельних матеріалів, перепади рельєфу.
Прийомами ізоляції необхідно вирішувати багатофункціональні задачі
благоустрою. Наприклад, перепади рельєфу у вигляді укосів, що є межами зон,
взимку можуть бути використані як гірки для катання на санках. Стінка з бетону,
будучи огородженням, може виконувати функції протишумового устрою і
одночасно являти собою устрій для малювання та ігор із м'ячем.
Зелені насадження можуть служити устроєм, що затінює, і виконувати при
цьому функцію шумової завіси.
Територія дитячих майданчиків повинна інсолюватися не менше 3 годин
протягом дня, мати затінення в періоди перегріву, провітрюватися, бути захищеною
від агресивних вітрів, із припустимими рівнями шуму і ГДК за рівнем загазованості.
Залежно від типу ігор, територію ігрового майданчика можна поділити на:
- ігрову зону - переважають рухомі та галасливі ігри (діти бігають,
стрибають, гойдаються, крутяться на «гігантських кроках», грають в м'яч, їздять на
самокатах, а взимку – на санчатах і ковзанах);
- тиху зону - діти займаються творчими спокійними іграми ( визначається
частіше за все природними умовами майданчика і особливостями обладнання.
При композиційному вирішенні дитячого майданчика необхідно визначити
основні композиційні осі, виявити головні та другорядні елементи та обумовити
взаємозв'язок між ними. Елементи дитячого майданчика повинні бути виразними,
привабливими те легкими для сприйняття дітей.
Вдале композиційне рішення ігрового простору характеризується такими
чинниками:
- врахування принципу функціонального зонування при формуванні
планувальної структури
- масштабність та ергономічність простору та основних його елементів
відносно дітей
- стильова єдність елементів та планування
- дотримання принципу ієрархічності (головне - другорядне)
- врахування характерних рис території.

10