Page 57 - 6212

молекулами газів. Тверді кристалічні сполуки, що утворюються,
(клатрати) називають гідратами газів.
Умови утворення гідратів визначаються складом газів,
тиском і температурою. Кожному вуглеводню властива критична
температура гідратоутворення, вище якої яким би не було
підвищення тиску неможливо викликати гідратоутворення. За
даними Ю. Ф. Макагона, критична температура гідратоутворення
(°С) становить: для метану - 21,5; етану - 14,5; пропану - 5,5;
ізобутану - 2,5; n - бутану - 1,0. Починаючи з пентанів, ВГ не
утворюють гідратів. Формули гідратів газів: для метану -
CH 4 7 H 2 O, етану - C 2 H 8 8 H 2 O , пропану - C 3 H 8 18 H 2 O і т.д.
Підвищення температури або зниження тиску
супроводжується розкладанням гідратів на газ і воду.
Густина гідратів різних газів змінюється у інтервалі від
3
0,8 до 1,8 г/см . Природні гази утворять гідрати густиною від 0,9
до 1,1 г/см3. Великі скупчення гідратів газів створюють
газогідратні поклади, для формування і збереження яких не
потрібні літологічні покришки. При відповідних
термодинамічних умовах вони самі служать непроникними
екранами для звичайних нафтових і газових покладів. Зони
гідратоутворення приурочені у основному до районів поширення
вічномерзлих порід, що складають близько 23 % загальної
території суші на Землі при глибині промерзання гірських порід
500 - 700 і навіть 1000 м.

Контрольні запитання до лекції 5

1 Які існують пластові флюїди?
2 Що таке “нафта”, її склад?
3 Як класифікуються нафти за вмістом смол, сірки та
парафінів?
4 Дайте характеристику густині та в’язкості нафти.

55