Page 55 - 6212

газоконденсатного фактора змінюється для різних родовищ від
3
3
1500 до 25 000 м /м .
Під сирим конденсатом мають на увазі рідкі при
стандартних умовах вуглеводні ( С +вищ.) з розчиненими у них
5
газоподібними компонентами (метаном, етаном, бутаном,
пропаном, сірководнем і ін.). Конденсат, що складається при
стандартних умовах тільки з рідких вуглеводнів (С +вищ.),
5
називають стабільним.
За фізичними властивостями конденсати характеризуються
великою розмаїтістю. Густина стабільного конденсату
3
змінюється від 0,6 до 0,82 г/см , молекулярна маса 90 - 160, вміст
сірки від нуля до 1,2%. Температура википання основних
компонентів знаходиться у межах 40 - 200 °С, але є конденсати,
кінець кипіння яких знаходиться у межах 350 - 500 °С.
Характерна особливість газоконденсатних покладів полягає
у перебуванні конденсату і газу у пластових умовах у
однофазовому газоподібному стані і підпорядкуванні їх законам
зворотньої (ретроградної) конденсації.
Сутність зворотного випару і конденсації полягає у тому,
що при тисках і температурах вище критичних ізотермічне
підвищення тиску призводить до випаровування компонентів
суміші, а ізотермічне зниження тиску - до їхньої конденсації.
В зоні докритичних тисків перерозподіл компонентів
вуглеводнів між фазами відбувається у звичайній послідовності
(пряма конденсація і випаровування), тобто при ізотермічному
збільшенні тиску газові компоненти вуглеводневої суміші
можуть переходити у рідкий стан, а при ізобаричному
підвищенні температури - випаровуватися.
При розгляді явищ ретроградної конденсації необхідно
пам’ятати, що для однокомпонентної системи критичною є
максимальна температура, при якій ця однокомпонентна сполука
ще може бути переведена з газоподібного стану у рідкий шляхом

53