Page 160 - 6212

Об’єм розчину кислоти для оброблення пласта визначається
його товщиною, хімічним складом породи, пористістю,
проникністю, а також кількістю попередніх кислотних
оброблень. Для початкових оброблень пористих малопроникних
3
порід витрата розчину кислоти становить 0,4-0,6 м на 1 м
3
товщини пласта, високопроникних – 0,6-1,0 м /м. Для вторинних
3
оброблень – відповідно 0,6-1,0 і 1,0-1,5 м /м. Для впливу на
тріщинуваті породи під час початкового оброблення необхідно
3
3
0,6-0,8 м /м, а для вторинного – 1,0-1,5 м /м.
Під час оброблення свердловини до розчину соляної
кислоти добавляють такі реагенти.
1. Інгібітори – речовини, які знижують корозійний вплив
кислоти на обладнання. За їх допомогою розчин кислоти
транспортують, перепомповують і зберігають. Як інгібітори
використовують катапін – А, карбозолін – О, реагенти 4411, 4412,
тержитол тощо.
2. Інтенсифікатори – поверхнево–активні речовини (ПАР) ,
які знижують поверхневий натяг на межі “нафта–нейтралізована
кислота’’, які прискорюють і полегшують очищення привибійної
зони від продуктів реакції і відреагованої кислоти. До них
відносяться марвелан К (О), реагенти 4411, 4412, тержитол тощо.
3. Стабілізатори – речовини, необхідні для утримання у
розчиненому стані продуктів реакції, сумішей розчину соляної
кислоти з залізом, цементом і пісковиками, а також для
видалення із соляної кислоти шкідливої домішки – сірчаної
кислоти і перетворення її у розчинну сіль барію.
H 2SO 4 + BaCl 2 = BaSO 4 + 2HCl.
У цьому випадку розчин соляної кислоти перед
запомповуванням у свердловину обробляють розчином
хлористого барію BaCl 2. Утворився сірчанокислий барій BaSO 4,
який легко утримується у розчині і видаляється з пор пласта
разом з іншими продуктами реакції.

158