Page 157 - 6212
P. 157

ЛЕКЦІЯ № 14
                              МЕТОДИ ВПЛИВУ НА ПРИВИБІЙНУ ЗОНУ ПЛАСТА

                                У  процесi  розробки  нафтових  i  газових  родовищ    дебiт
                           експлуатацiйних  i  приймальність  нагнiтальних  свердловин  з
                           часом  знижуються  за  рахунок  процесiв,  якi  проходять  у
                           привибiйнiй  зонi  пласта  i  визначають  ступiнь  гiдродинамiчного
                           зв’язку зi свердловинами.
                                Привибiйна  зона  пласта  –  це  зона  навколо  стовбура
                           свердловини,  яка  формується  у    процесi  розкриття  пласта
                           бурiнням  i  його  подальшої  експлуатації  за  рахунок  протікання
                           різноманітних  процесів,  які  порушують  початкову  рівновагу  і
                           фізико-механічний  стан  пласта.  ЇЇ  радіус  точно  визначити
                           практично  неможливо,  бо  вона,  залежно  від  колекторських
                           властивостей,  може  приймати  найрізноманітнішу  конфігурацію
                           за товщиною і простяганням пласта.
                                Зона,  наступна  за  привибійною  зоною  пласта,  у    якій
                           збереглися  початкові  його  властивості,  називається  віддаленою
                           зоною пласта. Колекторські властивості привибійної і віддаленої
                           зони  пласта  можна  оцінити  за  результатами  гідродинамічних
                           досліджень  свердловин  на  усталених  і  неусталених  режимах
                           фільтрації.

                                14.1  Призначення  і  класифікація  методів  впливу  на
                           привибійну зону пласта
                                Основне  призначення  методів  впливу  на  привибійну  зону
                           пласта  або  інтенсифікації  видобутку  нафти  і  газу  полягає  у
                           збільшенні  проникності  привибійної  зони  за  рахунок  очищення
                           порових  каналів  і  тріщин  від  різного  роду  матеріалів,  які
                           відклалися  у    них    (смоли,  асфальтени,  парафіни,  глини,  солі
                           тощо), а також розширення і створення нових тріщин і каналів,
                           які   поліпшують       гідродинамічний      зв’язок    пласта     зі
                           свердловинами.

                                                           155
   152   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162