Page 159 - 6212

14.2 Хімічні методи впливу на привибійну зону пласта
Кислотні оброблення свердловин, які складають основу
хімічних методів, використовуються найбільш широко через
свою простоту, дешевизну, доступність реагентів, сприятливі
умови для їх проведення.
Основний компонент кислотних розчинів, які
використовуються для впливу на привибійну зону пласта –
соляна кислота.
Розчинами соляної кислоти обробляють карбонатні породи,
які містять вапняки, доломіти або теригенні колектори, у складі
яких присутні карбонатні цементуючі речовини. Розчинення
вапняку у соляній кислоті описується такою рівністю
CaCO 3+2HCl=CaCl 2+CO 2+H 2O,
а доломіту
CaMg(CO 3) 2+4HCl = CaCl 2 + MgCl 2 + 2CO 2 +2H 2O.
Хлористий кальцій CaCl 2 і хлористий магній MgCl 2 – солі,
добре розчинні у воді і легко видаляються з пласта. Вуглекислий
газ CO 2 , який виділяється, також легко виводиться з пласта.
Оптимальну концентрацію соляної кислоти у розчині
приймають рівною 10-16%.
Використання кислоти низької концентрації (менше 10%)
викликає необхідність нагнітати у пласт велику її кількість, у
результаті чого може ускладнитися процес освоєння свердловини
після оброблення.Використання кислоти з великою
концентрацією (більше 16%), також небажано, бо це призводить
до утворення у пористому середовищі насичених високов’язких
розчинів хлористого кальцію і хлористого магнію. Крім того зі
збільшенням концентрації кислоти зростають корозійна
активність, емульгуюча здатність і ймовірність випадання солей у
осад при контакті кислоти з пластовою водою і за рахунок
розчинення гіпсу.

157