Page 158 - 6212

За характером впливу на привибійну зону пласта методи
діляться на хімічні, механічні, теплові і комплексні.
В основу хімічних методів покладено вплив різними
кислотами на породи привибійної зони пласта з метою
розчинення частинок, які забруднюють порові щілини, і
збільшення діаметрів порових каналів. Найбільш
розповсюдженим методом хімічного впливу є солянокислотна
обробка.
Механічні методи впливу направлені на розширення
існуючих або створення нових тріщин. Їх використання
найбільш ефективне у міцних, низькопроникних колекторах.
Основним методом механічного впливу є гідравлічний розрив
пласта. До них також відносяться гідропіскоструминна
перфорація, торпедування.
Сутність теплових методів полягає у прогріванні
привибійної зони з метою розплавлення і видалення з пласта
тугоплавких агрегатних структур, а також зменшення в’язкості
насичуючих флюїдів. Використовують їх на родовищах з
високов’язкими нафтами, які містять велику кількість смол,
парафінів, асфальтенів. До них відносяться електропідігрівання,
запомповування теплоносіїв, прогрівання парою.
Методи комплексного впливу на привибійну зону пласта,
які поєднують у собі елементи хімічного, механічного і теплового
впливу, використовують у складних гірничо-геологічних умовах,
де проявляються одночасно декілька факторів, які погіршують
фільтраційні властивості пласта. До них відносять термохімічні
оброблення, внутрішньопластові термохімічні оброблення,
термохімічнийвплив.
Вибір конкретного методу впливу здійснюється на основі
ретельного вивчення стану привибійної зони пласта, складу порід
і рідин, а також систематичного узагальнення і вивчення
накопиченого геолого-промислового матеріалу по об’єкту, що
вивчається.

156