Page 32 - 6208
P. 32

Три  річки,  що  впадають  в  Північне  море,  Рейн,  Маас  та  Ельба,
                  щорічно виносили 28 млн. т цинку, майже 11000 т свинцю, 5600 т міді, а
                  також  950  т  миш'яку,  кадмій,  ртуть  і  150  тис.  т  нафти,  100  тис.  т
                  фосфатів і навіть радіоактивні відходи в різних кількостях (дані на 1996
                  рік). Із суден щорічно скидалося 145 млн. т звичайного сміття.  Англія
                  скидала  5  млн.  т  каналізаційних  стоків  на  рік. У  результаті  видобутку
                  нафти  з  трубопроводів,  що  зв'язують  нафтові  платформи  з  материком,
                  щороку в море випливалося близько 30000 т нафтопродуктів. Наслідки
                  цього забруднення неважко побачити. Цілий ряд видів риб та молюсків,
                  які  колись  мешкали  в  Північному  морі,  в  тому  числі  лосось,  осетр,
                  устриці,  скати  і  пікша,  просто  зникли.  Гинуть  тюлені,  інші  мешканці
                  цього  моря  нерідко  страждають  від  інфекційних  захворювань  шкіри,
                  мають  деформований  скелет  і  злоякісні  пухлини.  Гине  птиця,  що
                  харчується  рибою  або  отруїною  морською  водою.  Спостерігалося
                  цвітіння  отруйних  водоростей,  що  призвело  до  зменшення  рибних
                  запасів (1988 рік).
                        У  Балтійському  морі  протягом  1989  загинули  17  тис.  тюленів.
                  Проведені  дослідження  показали,  що  тканини  загиблих  тварин
                  буквально  просочені  ртуттю,  яка  потрапляла  в  їх  організм  з  води.
                  Біологи вважають, що забруднення води призвело до різкого ослаблення
                  імунної  системи  мешканців  моря  та  їх  загибелі  від  вірусних
                  захворювань.
                        Великі  розливи  нафтопродуктів  (тисячі  тонн)  відбуваються  в
                  Східній Балтиці один раз на 3-5 років, дрібні (десятки тонн) - щомісяця.
                  Крупний розлив вражає екосистеми на акваторії в кілька тисяч гектарів,
                  дрібний  -  у  кілька  десятків  гектарів.  Балтійському  морю,  протоці
                  Скагеррак,  Ірландському  морю  загрожують  викиди  іприту  -  хімічної
                  отруйної речовини, створеної Німеччиною в роки Другої світової війни і
                  використаною Німеччиною, Великобританією і СРСР в 40-і роки. Свої
                  хімічні  боєприпаси  СРСР  топив  у  північних  морях  та  на  Далекому
                  Сході, Великобританія - в Ірландському морі.
                        У 1983 році увійшла в силу міжнародна Конвенція по запобіганню
                  забруднення морського середовища. У 1984 році держави Балтійського
                  басейну  підписали  в  Гельсінкі  Конвенцію  із  захисту  морського
                  середовища  Балтійського  моря.  Це  була  перша  міжнародна  угода  на
                  регіональному        рівні.    В     результаті      проведеної      роботи      вміст
                  нафтопродуктів у відкритих водах Балтійського моря знизився в 20 разів
                  у порівнянні з 1975 р.
                        У 1992 році міністрами 12 держав і представником Європейського
                  Співтовариства  була  підписана  нова  Конвенція  з  охорони  середовища
                  басейну Балтійського моря.
                        Відбувається  забруднення  Адріатичного  та  Середземного  морів.
                  Тільки через річку По в Адріатичне море з підприємств промисловості
                  та сільськогосподарських ферм щорічно потрапляє 30 тис. т фосфору, 80
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37