Page 30 - 6208
P. 30

мідь,  кадмій)  активно  накопичуються  у  харчових  ланцюгах,  кінцеву
                  ланку  в  яких  займає  людина.  Тому  відомі  випадки  масового  отруєння
                  людей ртуттю, що містилась у рибі, а також кадмієм при використанні
                  недоброякісної води.
                        У  першу  чергу  це  пов'язано  з  тим,  що  видобуток  нафти  і  газу  в
                  Світовому  океані  стала  найважливішим  компонентом  нафтогазового
                  комплексу. У 1993 році в океані видобуто 850 млн. т нафти (майже 30 %
                  світового видобутку). У світі пробурено близько 2500 свердловин, з них
                  800 в США, 540 - у Південно-Східній Азії, 400 - в Північному морі, 150 -
                  у Перській затоці. Ці свердловини пробурені на глибинах до 900 м.
                        Забруднення гідросфери водним транспортом відбувається по двох
                  каналах. По-перше, морські та річкові судна забруднюють її відходами,
                  які  отримуються  в  результаті  експлуатаційної  діяльності,  і,  по-друге,
                  викидами  в  разі  аварій  токсичних  вантажів,  здебільшого  нафти  і
                  нафтопродуктів.  Енергетичні  установки  судів  (в  основному  дизельні
                  двигуни)  постійно  забруднюють  атмосферу,  звідки  токсичні  речовини
                  частково або майже повністю потрапляють у води річок, морів і океанів.
                        Нафта  і  нафтопродукти  є  головними  забруднювачами  водного
                  басейну. На танкерах, що перевозять нафту та її похідні, перед кожним
                  черговим завантаженням, як правило, промиваються ємності (танки) для
                  видалення  залишків  раніше  перевезеного  вантажу.  Промивна  вода,  а  з
                  нею і залишки вантажу, зазвичай скидаються за борт. Крім того, після
                  доставки  нафтовантажів  в  порти  призначення  танкери  найчастіше
                  направляються  до  пункту  нового  навантаження  порожніми.  У  цьому
                  випадку      для     забезпечення       безпеки      плавання      танкерів      судна
                  наповнюються  баластної  водою.  Ця  вода  забруднюється  нафтовими
                  залишками, а перед завантаженням нафти і нафтопродуктів виливається
                  в море. Із загального вантажообігу світового морського флоту в даний
                  час 49 % падає на нафту та  її похідні. Щорічно близько 6000 танкерів
                  міжнародних флотилій транспортують 3 млрд. т нафти. У міру зростання
                  перевезень нафтовантажів все більша кількість нафти стала потрапляти в
                  океан при аваріях.
                        Величезний  збиток  океану  завдала  аварія  американського
                  супертанкера «Торрі Каньйон» у південно-західного узбережжя Англії в
                  березні  1967  року:  120  тисяч  тонн  нафти  вилилося  на  воду  і  було
                  підпалено запальними бомбами з літаків. Нафта горіла кілька днів. Були
                  забруднені         пляжі       і     узбережжя          Англії       та      Франції.
                  За  десятиріччя  після  катастрофи  танкера  «Торрі  Канон»  в  морях  та
                  океанах  загинуло  більше  750  великих  танкерів.  Більшість  цих  аварій
                  супроводжувалося масовими викидами нафти та нафтопродуктів у море.
                  У  1978  році  коло  французьких  берегів  знову  сталася  катастрофа,  ще
                  більш  значна  за  наслідками,  ніж  у  1967  році.  Тут  в  шторм  розбився
                  американський  супертанкер  «Амона  Кодіс».  З  судна  вилилося  більше
                  220  тис.  т  нафти,  покривши  площа  3,5  тис.  кв.  км.  Було  завдано
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35