Page 217 - 6208
P. 217
здатності піролюзит володіє сорбційними властивостями. Величина
сорбційної ємності його по трьох- і п’ятивалентному миш'яку відповідно
дорівнює 12,6 і 29,9 мг/л. При збільшенні рН розчину кількість
сорбуючого миш'яку на піролюзиті і окислювальна здатність його
зменшуються. У кислих середовищах (рН <1) сорбційна здатність падає,
а окислювальна зростає. Присутні в стічній воді інші катіони і аніони,
сорбуючись на піролюзиті, погіршують його окислювальну здатність.
Окислювальна здатність діоксиду марганцю поступово знижується в
результаті процесів сорбції і замулювання поверхні зерен піролюзиту.
Для активації піролюзит обробляють концентрованою сірчаною
кислотою або їдким натром. Кислота менше десорбує миш'як, але
повніше розчиняє шлам, що утворюється на поверхні піролюзита.
Очищення від солей заліза. У природних водах вміст заліза
коливається від 0,01 до 26 мг/л. Крім того, залізо міститься в стічних
водах хімічних, металургійних, машинобудівних, металообробних,
нафтохімічних, текстильних, хіміко-фармацевтичних та інших
виробництв. При вмісті заліза більше 1 мг/л вода набуває бурий колір.
При русі такої води по трубопроводах на їх стінках відкладаються
сполуки заліза і залазобактерії, зменшуючи перетин трубопроводу.
У водоймах ГДК солей заліза в складає 0,5 мг/л. У той же час, в
деяких виробництвах технологічна вода і вода, що знаходиться в
обороті, не повинна містити сполук заліза більше 0,05 мг/л, наприклад, в
виробництвах капрону, нейлону, целофану, натурального і віскозного
шовку, кіноплівки, електроніки, напівпровідників та ін. Для зазначених
виробництв потрібно глибоке очищення природних і стічних вод від
сполук заліза.
Для знезалізнення вод застосовують аерацію, реагентні методи,
електродіаліз, адсорбцію, зворотний осмос.
В процесі аерації відбувається окислення двовалентного заліза в
тривалентне. Реакція окислення в водному розчині протікає за схемою:
або сумарно:
В присутності гідрокарбонатнихйонів у воді окиснення
тривалентного заліза і його гідроліз протікають згідно реакції: